Справа № 595/1382/24
Провадження № 3/595/739/2024
20.08.2024
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області на:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11 серпня 2024 року о 00:25:00 в с. Бобулинці по вул. Центральна, 43, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», результат тесту - 2,99 проміле. В медичний заклад водій їхати відмовився. Своїми діями водій порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №110515 від 11 серпня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 20 серпня 2024 року в Бучацькому районному суді Тернопільської області, про що свідчить, запис, зазначений у протоколі, який був оголошений ОСОБА_1 , що слідує з долученого до матеріалів справи відеозапису. Копію вказаного протоколу ОСОБА_1 отримав, про що розписався у відповідній графі протоколу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №110515 від 11 серпня 2024 року, де роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить відеозапис, який міститься в матеріалах адміністративної справи. Копію вказаного протоколу ОСОБА_1 отримав, про що розписався у відповідній графі протоколу.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не переміщували в митний режим транзиту.
Слід зазначити, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який триває досі.
З цього часу на території Тернопільської області діє щоденно комендантська година, яка станом на 11 серпня 2024 року встановлена з 00:00 до 05:00 год. та у зв'язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 зупинявся працівниками поліції 11 серпня 2024 року о 00 год. 25 хв. в АДРЕСА_2 , тобто у комендантську годину.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 11.08.2024 о 00.25 год.правомірно зупинявся працівниками поліції.
Окрім того, за даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2802966 від 11.08.2024, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 11.08.2024 о 00:29:54 в с. Бобулинці по вул. Центральна, 43, керуючи транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України.
Так, у судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи, відповідно до якого зафіксовано як працівники поліції прямували за транспортним засобом з увімкненими проблисковими маячками, водій якого зупинив т/з у полі та почав втікати від поліцейських. На запитання працівників поліції чому він так поводився, пояснити не міг. Інших осіб з ним не було. На пропозицію поліцейського ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, результат огляду був позитивний - 2,99 проміле. З результатом огляду водій погодився, в медичний заклад їхати відмовився.
Згідно доданого до матеріалів справи результату тестування на алкоголь, проведеного 11 серпня 2024 року о 01.08 год., показник приладу «Drager» після проведення тесту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 має цифрове значення 2,99 ‰ (проміле) алкоголю.
Як встановлено з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різке почервоніння шкіри обличчя, у графі акту «результати огляду на стан сп'яніння» зазначено - «2,99 ‰».
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, що підтверджується направленням поліцейського СРПП ВП №2 (м. Бучач) А. Андрухіва, адресованого КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 11.08.2024.
Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 11.08.2024, 11.08.2024 о 01:54 год. надійшло повідомлення зі служби «102» від поліцейського ОСОБА_2 про те, що зупинили авто марки «Фольксваген гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував т/з у стані алкогольного сп'яніння у комендантську годину, результат тесту - 2,99 проміле, з результатом згідний. Факт вживання спиртного та керування т/з водій не заперечував. Складено протокол серії ЕПР1 №110515 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з довідки №12841/103, виданої відділенням поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області 15 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Бобулинці Чортківського району, згідно з даними ІП «АДМІНПРАКТИКА» ІТС ІПНП України - не отримував посвідчення водія.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Тобто наявність посвідчення водія є обов'язковою умовою для визначення особи як водія.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, що підтверджується вищенаведеною довідкою №12841/103 від 15.08.2024, наданою ВП №2 (м. Бучач) Чортківського УП ГУНП в Тернопільській області, а тому і позбавити його цього права неможливо, про що також йдеться і в постанові Пленуму Верховного Суду Українивід 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик