Справа № 595/1398/24
Провадження № 2-о/595/112/2024
22.08.2024 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Орган опіки та піклування Бучацької міської ради (м. Бучач, майдан Волі, 1 Чортківського району Тернопільської області), про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, -
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бахір Р.Д., звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , недієздатним, встановити над ним опіку і призначити його опікуном ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Созанську Л.І.
Дослідивши подану заяву, приходжу до такого висновку.
Як слідує з поданої заяви, ОСОБА_2 , якого заявник просить визнати недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном, є рідним братом дружини заявника ОСОБА_3 .
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини 3 статті 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Стаття 2 СК України визначає учасників сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України.
Згідно частини 4 статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.
З аналізу частини 4 статті 2 СК України випливає висновок, що такі особи, як: тітка, дядько, племінники та чоловік/дружина племінників, чоловік/дружина рідної сестри/брата виділені з кола єдиних сімейних правовідносин.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.
Обґрунтовуючи можливість звернення до суду з даною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 є рідним братом його дружини. Враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, рідний брат дружини не належить до кола близьких родичів, а відтак самі по собі такі обставини не наділяють заявника правом звертатись до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Як слідує з довідки №350 про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Бучацької міської ради від 31 липня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До складу його сім'ї (зареєстрованих) входять, серед інших, дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , швагро ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим такий документ не підтверджує, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ведуть спільне господарство, мають по відношенню один до одного спільні права та обов'язки, у них наявні спільний бюджет та спільні витрати тощо, що давало б підстави визначити їх особами, які складають сім'ю. Інші докази на підтвердження цих обставин до заяви не додані.
Крім цього, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 18 серпня 2016 року УСЗН Бучацької РДА, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначена державна соціальна допомога, його законним представником (опікуном) є ОСОБА_4 , 1970 року народження.
Системний аналіз зазначених вище норм законодавства та наданих суду документів не підтверджує, що ОСОБА_1 є членом сім'ї ОСОБА_2 чи його близьким родичем, незалежно від їх спільного проживання, а відтак і особою, уповноваженою на звернення до суду з даною заявою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі вищевикладених мотивів та норм закону, враховуючи, що до суду звернулася особа, яка за положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України не наділена таким правом, тобто, не має процесуальної дієздатності, позовна заява підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185 ч. 4 п. 1, 260, 296, 353 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Орган опіки та піклування Бучацької міської ради (м. Бучач, майдан Волі, 1 Чортківського району Тернопільської області), про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна - повернути заявнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: Л. І. Созанська