20 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9085/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі Слободянюк Н.І., розглянувши заяву про відвід судді у справі №440/9085/24 за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету України штрафу у розмірі 5083,00 грн та штраф у розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2024 року вказану позовну заяву у справі №440/9085/24 передано для розгляду судді Ясиновському І.Г.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №440/9085/24 (суддя Ясиновський І.Г.) заяву про самовідвід судді Ясиновського І.Г. по справі №440/9085/24 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету - задоволено та матеріали адміністративної справи № 440/9085/24 передано до відділу документального забезпечення та документообігу (канцелярії суду) для автоматичного розподілу відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2024 року позовну заяву у справі №440/9085/24 передано для розгляду судді Слободянюк Н.І.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від позивача до суду надійшли документи, якими усунуто недолік позовної заяви, визначений ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Від відповідача до суду надійшла заява від 18 серпня 2024 року про відвід судді, яка обґрунтована тим, що суддя Наталя Слободянюк не може брати участь у розгляді її справи і підлягає відводу, оскільки суддя Наталя Слободянюк може бути зацікавлена в розгляді даної справи на користь позивача, так як вона є колегою близького родича представника позивача по справі, ОСОБА_2 , Івана Ясиновського , може бути піддана тиску щодо розгляду справи на користь позивача з боку Івана Ясиновського . Суддя Іван Ясиновський може використати своє посадове (службове) становище шляхом впливу на головуючого по справі Наталю Слободянюк з метою прийняття неправомірного судового рішення. Тим більше, що суддя Слободянюк знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні у Івана Ясиновського , як голови Полтавського окружного адміністративного суду. У зв'язку з цим у відповідача виник сумнів щодо об'єктивності та неупередженості судді Наталі Слободянюк при розгляді справи.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого відводу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Так, згідно з частинами першою - другою та четвертою статті 36 названого Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Довід заяви про те, що суддя Слободянюк Н.І. є колегою судді Івана Ясиновського, який є близьким родичем представника позивача по справі - Валерії Ясиновської, не є обставиною, що викликає сумнів у об'єктивності та неупередженості судді Слободянюк Н.І., оскільки статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Заявником не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що суддя Слободянюк Н.І. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи або зазнає будь-якого впливу, а також доказів на підтвердження інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Слободянюк Н.І. при розгляді справи.
Таким чином, всі доводи відповідача про необ'єктивність та упередженість судді Слободянюк Н.І. ґрунтуються виключно на суб'єктивних уявленнях та припущеннях, не підтверджених відповідними доказами.
Судом не встановлено існування будь-якої з передбачених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Слободянюк Н.І., а тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого їй відводу.
Виходячи з положень викладених норм, для вирішення питання про відвід судді Слободянюк Н.І. заяву від 18 серпня 2024 року про відвід судді слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення питання про відвід судді Слободянюк Н.І. заяву від 18 серпня 2024 року про відвід судді у справі №440/9085/24 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Слободянюк