Справа № 375/1183/24
Провадження № 1-кп/375/153/24
21 серпня 2024 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024111250000049 від 02 липня 2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Рокитне Рокитнянського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта повна середня, одружений, на утриманні неповнолітініх дітей не має, не депутат, не працює, раніше судимий: 06.06.2016 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 407 КК України до 2 років іспитового строку; 15.09.2017 Рокитнянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 , будучи засудженим 15.09.2017 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, та звільнившись 15.03.2022 з Житомирської виправної колонії № 4, у зв'язку з відбуттям строку покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
15.06.2024 ОСОБА_4 близько 11 години прийшов до місця проживання ОСОБА_6 , де зловживаючи довірою останнього, спонукав добровільно передати йому в тимчасове користування електропилку для здійснення зрізання дерев за місцем свого проживання, яку він пообіцяв того ж дня повернути. ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_6 вказану електропилку марки Витязь МЗЄП ПЦ-3150, вартістю 2601 гривні 28 копійок яка належить ОСОБА_5 , з метою подальшого перепродажу, відніс до свого місця проживання.
20.06.2024 ОСОБА_4 розпорядився електропилкою марки Витязь МЗЄП ПЦ-3150 на власний розсуд, а саме продав ОСОБА_7 .
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2601 гривні 28 копійок.
Відповідно до п. 3 ст. 472-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
В судовому засіданні обвинуваченому розяснено, що 09 серпня 2024 року набув чинності закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ, відповідно до якого п. 1 та 2 в ст. 51 КУпАП викладено в наступній редакції:
«Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.»
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, заволодіння чужим майном шляхом шахрайства вважається адміністративним правопорушенням за яке передбачене адміністративне стягнення, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підпунктом 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 р. становить 3028 грн, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1514 грн на 2024 р., а 2 неподаткованих мінімумів (ст. 51 ч.2 КУпАП) становить 3028 грн.
Отже, заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вартістю майна до 3028 грн включно важається адміністративним правопорушенням.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.
Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ст. 5 КК України. Згідно із частиною 1 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений в судовому засіданні надав згоду на закриття кримінального провадження з підстав передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.
Прокурор та потерпіла не заперечували проти закриття кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вартістю майна на загальну суму 2601 гривні 28 копійок, отже в даному випадку, відповідно до вищевказаних положень КК України та Конституції України, обвинуваченого необхідно звільнити від кримінальної відповідальності в зв'язку з набуттям чинності Закону, який скасовує кримінальну відповідальність за вказану дію.
Керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст.ст. 370-372 КПК України суд,
Кримінальне провадження № 12024111250000049 від 02 липня 2024 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні: Електропилка Витязь ПЦ 3150 передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Білоцерківського РУП - передати власнику ОСОБА_5 .
Витрати на залучення експерта відсутні.
Ухвала може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Рокитнянський районний суд Київської області.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_8