Справа № 375/1259/24
Провадження № 3/375/879/24
20 серпня 2024 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована у АДРЕСА_1 та фактично проживає на АДРЕСА_2 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якій роз'яснені права за ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,
До Рокитнянського районного суду Київської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП; протокол серії ААД № 891528 від 02 серпня 2024 року, складений з посиланням на порушення пунктів 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до зазначеного протоколу, який складений 02 серпня 2024 року о 02 годині 00 хвилини, 02 серпня 2024 року близько 00 години 40 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на вул. Рогозянській, буд. 101 у селі Ольшаниця Білоцерківського району Київської області керувала транспортним засобом "Volkswagen Golf" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку категорично відмовилася, чим порушила пункт 2.5 ПДР України.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано: копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 891528 від 02 серпня 2024 року, копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 891528 від 02 серпня 2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препартів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 серпня 2024 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 від 02 серпня 2024 року, письмові пояснення ОСОБА_3 від 02 серпня 2024, розписка ОСОБА_4 від 02 серпня 2024, рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 02 серпня 2024 року, диск з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Заліський Б.С. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 разом зі своїм захисником - адвокатом Заліським Б.С. зазначили, що з переглянутого відео бодікамери вбачається, що відеозапис розпочато о 01 годині 16 хвилин 02 серпня 2024 року, працівники поліції їдуть у службовому авто. Приїхали за місцем виклику о 01 годині 17 хвилин. Біля паркану будинку стоїть автомобіль, біля нього не менше п'яти чоловік. В ході подальшої розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 постійно заперечувала керування тарснпортним засобом, стверджувала, що за кермом в останнє була о 18 годині вечора (01 година 30 хвилин 32 секунда запису).
Крім того, з подальших переглянутих відеозаписів із бодікамер працівників поліції, які долучені на компакт-диск, що міститься в матеріалах справи, не вбачається факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, разом зі своїм захисником - адвокатом Заліським Б.С. вважають, що відеозапис виконаний з порушенням Інструкції, затвердженої наказом МВС № 1026 в частині початку виконання службових обов'язків по документуванню інкримінованого правопорушення, тобто не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме особою, якій інкримінується правопорушення, як наслідок, даний відеозапис є недопустимим доказом вчиненян адміністративного правопорушення, а ОСОБА_1 не є його суб'єктом. Посилаючись на зазначене, просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 вважає себе невинною у порушенні Правил дорожнього руху, оскільки 02 серпня 2024 року о 00 годині 40 хв. вона транспортним засобом не керувала.
Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_5 надала суду показання, що ввечері 01 серпня 2024 року вона перебувала разом з дитиною її сестри та мамою ОСОБА_1 на дні народженні де трапився конфлікт з господарями сім'єю Дударець. Вона разом з дитиною вийшла на вулицю та сіла в автомобіль, щоб зачекати знайомого, який мав приїхати та забрати автомобіль на якому вони приїхали. Зазначила, що вночі 02 серпня 2024 року до приїзду поліцейських вона та її племінник знаходились одні в автомобілі, транспорт не рухався.
Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_6 яка зазначила, що 01.08.2024 року разом з мамою, сестрою та дитиною приїхала на день народження до знайомого, потім поїхала в справах. О 00 годині 30 хвилин їй зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що стався конфлікт з господарями сім'єю ОСОБА_7 . ОСОБА_6 повернулась до місця де стався конфлікт, одразу за нею піїхали поліцейські. На момент її приїзду ОСОБА_1 не було ні за кермом, ні біля транспортного засобу.
Так, з наведеного вбачається, та повністю підтверджує пояснення надані ОСОБА_1 , що вона не порушував правил дорожнього руху, та не керувала транспорнтим засобом ознаками алкогольного сп'яніння.
Проаналізувавши фактичні обставини за наслідками дослідження матеріалів справи, заслуховування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові пояснення свідків, керуючись завданнями КУпАП за статтею 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за статтею 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за статтею 247 КУпАП, суд вважає наявними підстави для закриття провадження у цій справі в порядку пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Досліджені відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських доводять правдивість пояснень ОСОБА_1 , які вона надала у суді, оскільки на відеозаписах відображено, що ОСОБА_1 була відсутня в автомобілі Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зазначеним автомобілем не керувала. Вказаний автомобіль був припаркований по вулиці Рогозянська, буд 101 в с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, працівники патрульної поліції приїхали у зв'язку з їх викликом господарями будинку сім'єю Дударець з повідомленням про те, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в ч. 2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Отже, матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 порушила пункт 2.5 ПДР України, про що зазначено у протоколі серії ААД № 891528 від 02 серпня 2024 року.
З огляду на встановлені обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, доречними є заперечення сторони захисту у тій частини, що протокол складений з порушення Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1206, в частині початку виконання службових обов'язків по документуванню інкримінованого правопорушення, тобто не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме особою, якій інкримінується правопорушення.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У протоколі серії ААД № 891528 від 02 серпня 2024 року зазначено, що протокол складено 02 серпня 2024 року о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 о 00 годин 40 хвилин керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тоді як відеозапис працівниками поліції на бодікамері розпочато о 01 годині 16 хвилин 02 серпня 2024 року.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У пункті 1 частини 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) частина 1 статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з посиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за статтею 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за статтею 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо решти можливо непроаналізованих заперечень сторони захисту, суд (суддя) зазначає наступне. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. 9, 23, 124, 247, 266, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС