Єдиний унікальний номер 142/669/24
Номер провадження № 3/142/458/24
Іменем України
20 серпня 2024 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу непрацюючого, -
за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП,-
20 серпня 2024 року на адресу суду від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 253884 від 20 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 20 червня 2024 року, о 08 годині 30 хвилини, на напрямку н.п. Студена (Україна)- н.п. Ротар (Республіка Молдова) в районі проміжного прикордонного знаку № 0243/04 на відстані 60 м. від лінії державного кордну України громадянин ОСОБА_1 спільно з громадянином України ОСОБА_2 вчинили злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконанняи ними службових обов'язків, на неодноразову законну вимогу зупинитися, намагались втексти , переховувалися, відмовлялися пред'явити документи, що посвідчують особу, нецензцрно, з явною зневагою висловоювалися в сторону прикордонного наряду,. Дії ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правпорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що вони мають бути повернуті відповідному органу, для належного дооформлення з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
На підставі ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідальність за ч.2 ст.185-10 КУпАП передбачає, що правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги."»
В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги працівника ДПСУ при виконанні ним службових обов'язків, оскільки ст.185-10 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не вказано яке правопорушення вчинив ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не реагував на вимогу працівника ДПСУ припинити це правопорушення, що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони складу даного адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України"основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно іззаконами України "Про розвідувальні органи України"та "Про оперативно-розшукову діяльність".
Статтею 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Разом з тим, долучені до протоколу про адміністративне правпорушення документи не містять відомостей про те, що працівники Державної прикордонної служби України пред'явили ОСОБА_1 саме законні вимоги або розпорядження, оскільки будь-яких доказів того чи перебували військовослужбовці ДПСУ в складі прикордонного наряду "Прикордонний патруль" при виконанні обов'язків пов'язаних з охороною державного кордону, та у зв'язку з цим чи були їхні розпорядження, вимоги законними, до протоколу не долучено.
При цьому відповідно до п. 3 Глави 2 Розділу 1 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, прикордонним нарядом є одна або кілька озброєних чи спеціально екіпірованих уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або здійснюють інші повноваження у випадках, передбачених Законом України "Про Державну прикордонну службу України". До несення служби в прикордонних нарядах допускається особовий склад органів Державної прикордонної служби України, який пройшов відповідну підготовку, здав заліки та допущений до несення служби наказом начальника органу охорони державного кордону. Згідно п. 1 Глави 2 Розділу 2 зазначеної Інструкції час несення служби прикордонним нарядом рахується з моменту отримання наказу на охорону державного кордону до доповіді старшому зміни прикордонних нарядів (начальнику підрозділу охорони кордону або визначеній ним особі) про прибуття з ділянки відповідальності та результати несення служби.
Таким чином, органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог щодо його належного оформлення, та доведення викладених в ньому обставин відповідними належними, допустимими та достатніми доказами, адже будь-яких доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченного ч. 2 ст. 185-10 КУпАП суду не надано.
З огляду на вищевикладене вважаю за необхідне повернути протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 253884 від 20 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та долучені до нього матеріали до відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , для належного оформлення.
Керуючись ст. ст. 256, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 253884 від 20 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та долучені до нього матеріали до відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: