Справа № 643/12958/16-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/507/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.3 ст. 301 КК України
21 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016220000000961 від 09.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 301 КК України, -
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.11.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016220000000961 від 09.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 301 КК України повернуто прокурору.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до змісту обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у виготовленні з метою розповсюдження та розповсюдженні зображень порнографічного характеру, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 301 КК України. Однак в обвинувальному акті, в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 291 КК України, не зазначено анкетні відомості кожної особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину.
Крім того, зі змісту обвинувального акту чітко не зрозуміло в чому саме обвинувачується ОСОБА_8 , оскільки сторона обвинувачення здійснює ототожнення зображень та відеоматеріалів, виготовлення та розповсюдження яких, у відповідності до частини 1 та частини 2 статті 301 КК України є окремими складами злочину.
Також суд вказав, що зі змісту обвинувального акту не вбачається повної і конкретної (детальної) інформації щодо інкримінованої кваліфікованої ознаки частини 3 статті 301 КК України, мотивів і мети вчинення тощо, не визначено яким чином відбувалася попередня змова між співучасниками, зокрема, у чому відобразились ролі кожного.
Крім цього, обвинувальний акт містить посилання на висновок судово-мистецтвознавчої експертизи № 2087/16 від 25.07.2016, що на стадії підготовчого провадження ставить сторону захисту в нерівноправне становище. Викладені обставини, а саме розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично ставить вже на цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у порівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог частини 2 статті 8, частини 5 статті 9 КПК України, підлягає обов'язковому застосуванню.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23.11.2023, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор вказує на те, що кримінальне провадження в якому повідомлено про підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 301 КК України є провадження внесене до ЄРДР за № 12016220000000069 від 21.01.2016. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 оголошено в розшук, прокурором у провадженні 09.09.2016 винесено постанову та виділено матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 в окреме кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за за № 12016220000000961 від 09.09.2016 та обвинувальний акт в якому, направлено до Московського районного суду м. Харкова. У обвинувіальному акті за обвинуваченням ОСОБА_8 відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 291 КПК України вказані її повні анкетні відомості.
Також прокурор звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України в обвинувальному акті зазначено висновок експерта, який встановлює, що виготовлене та розповсюджене зображення ОСОБА_8 є предметом порнографічного характеру, а отже посилання в обвинувальному акті на висновок судово-мистецтвознавчої експертизи № 2087/16 від 25.07.2016 є необхідним, оскільки він встановлює, що виготовлене та розповсюджене зображення ОСОБА_8 , є предметом порнографічного характеру.
Крім того, апелянт не погоджується з вказівкою суду про те, що орган досудового розслідування висуває обвинувачення ОСОБА_8 за частиною 1 статті 301 КК України та здійснює ототожнення зображень та відеоматеріалів, виготовлення та розповсюдження яких, у відповідності до частини 1 та частини 2 статті 301 КК України є окремими складами злочину та суду не зрозуміло в чому саме обвинувачується ОСОБА_8 .
Так, інкриміноване ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 301 КК України охоплює дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі.
Отже, в обвинувальному акті у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України чітко зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор звертає увагу на те, що суд вийшов за межі компетенції, якою він наділений згідно статті 314 КПК України, при проведені підготовчого судового засідання та вирішив питання, що стосується безпосередньо дослідження доказів, фактичних обставин інкримінованих обвинуваченням злочинів, що є недопустимим на вказаній стадії процесу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , яка заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
За змістом частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її доводи обгрунтованими щодо відповідності обвинувального акту вимогам статті 291 КПК України, в тому числі вимог, передбачених пунктами 2, 5 частини 2 цієї статті.
Зазначені обставини підтверджуються змістом обвинувального акту, який містить анкетні відомості обвинуваченої ОСОБА_8 та за своєю структурою має три чітко визначені частини, а саме: формулювання обвинувачення, виклад фактичних обставин злочину, що інкримінується обвинуваченій, тобто ті обставини, які вважає встановленими саме сторона обвинувачення, як того вимагає пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України, а також правову кваліфікацію цього злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції фактично аналізує суб'єктивну та об'єктивну сторони кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , що на даному етапі провадження є передчасним.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що питання щодо доведення винуватості чи невинуватості особи, перевірка наявності умислу, його спрямованості, підтвердження ролі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину є завданнями судового розгляду та вирішується в ході судового розгляду провадження по суті, а не на стадії підготовчого судового провадження.
Зазначені в ухвалі суду обставини підлягають з'ясуванню безпосередньо під час судового розгляду, оскільки доведення елементів кримінального правопорушення, обґрунтованості обвинувачення зібраними доказами покладається на прокурора під час судового розгляду, а суд, відповідно до норм частини 6 статті 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо повернення обвинувального акту з наведених підстав, залишив поза увагою положення частини 1 статті 338 КПК України, відповідно до якої, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а висновки суду щодо суті пред'явленого обвинувачення - є передчасними, оскільки вони висловлені судом без дотримання процедури судового розгляду.
Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 відповідає вимогам статті 291 КПК України та не містить істотних недоліків, що можуть обумовлювати необхідність повернення обвинувального акту прокурору, саме в розумінні положень статті 291 КПК України.
За таких обставин, висновки суду, щодо невідповідності обвинувального акту вимогам статті 291 КПК України є необґрунтованими, а повернення обвинувального акту прокурору може негативно вплинути на розумність строків судового розгляду кримінального провадження, передбачених статтею 7 пунктами 2, 21 та статтями 9, 28 КПК України.
Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження, після скасування ухвали, колегія суддів виходить з наступного.
Порушення судом першої інстанції вимог статті 370 КПК України та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в частині 1 статті 415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК України.
Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені пунктами 1, 2, 15, 21 частини 1 статті 7 КПК України - верховенство права, законність, розумність строків, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у статті 370 КПК України.
Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
У зв'язку із наведеним, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись частиною 6 статті 9, статтями 404, 405, пуктом 6 частини 1 статті 407, частиною 1 статті 412, статтями 418, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку відповідно до частини 4 статті 424 КПК України не підлягає.
Головуючий:
Судді: