21.08.2024
справа № 642/1735/23
провадження № 1кп/642/60/24
Іменем України
19 серпня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в примішенні суду у м. Харкові кримінальне провадження №12023221200000639 від 09.03.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України,-
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставинах.
Так, у період дії воєнного стану, 08.03.2023 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у приміщенні супермаркету «Орtі-маркет» за адресою: м. Харків, площа Привокзальна 2, де здійснював придбання товарів ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час чого, ОСОБА_5 побачив в правій кишені куртки останнього мобільний телефон та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно та таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді майнової шкоди і бажаючи їх настання, вийшовши з приміщення супермаркету «Орtі -маркет» разом з потерпілим ОСОБА_6 та перебуваючи біля вищевказаного супермаркету за вказаною вище адресою, таємно проник в праву кишеню куртки ОСОБА_6 та викрав мобільний телефон «Xiaomi Mi Play» 4/64GB Blue», вартість якого, згідно висновку судової- товарознавчої експертизи № 12601 від 20.03.2023 року, становить 2040 гривень 00 копійок.
Після чого ОСОБА_5 місце скоєння злочину покинув та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду, на суму 2040 гривень 00 копійок.
Вищевказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто у зв'язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує 3028 грн., посилаючись на те, що з 09.08.2024 набув чиності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024, яким декриміналізовано крадіжки вартістю менше 3028 грн. По інкримінованому ОСОБА_5 злочину вартість викраденого майна становить меншу суму.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника та надав згоду на закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання захисника. При цьому суд виходить з наступного.
На час, до якого відносяться інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян(ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. х 50%).
Інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинено у 2023 році.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 року в сумі 2684 грн. Отже податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1342 грн.
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2023 році на час, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_5 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 268 грн. 40 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 268 грн. 40 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю до 268 грн 40 коп на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_5 діяння, кваліфікувалися за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 268 грн 40 коп - за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, в умовах воєнного стану) - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
З 09.08.2024 набув чиності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн (1514 х 2), а у 2023 році - 2684 грн (1342 х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_5 діяння, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акта становить 2040 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2023 рік - 2684 грн).
Оскільки згідно обвинувального акту сума викраденого ОСОБА_5 майна становить 2040 грн., то вказані дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 висловив згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Так ч.1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Положення п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає,що оскількиЗаконом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.
Питання щодо долі речових доказів вирішується згідно вимог закону, а застосований до обвинуваченого запобіжний захід слід скасувати, оскільки в його подальшому застосуванні відпала потреба.
На підставі наведеного, керуючись Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, ст.ст.285-288, 372, 376, 479-2 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження №12023221200000639 від 09.03.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 12601 від 20.03.2023 у розмірі 1911,84 грн., віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.03.2023 року на майно вилучене в ході огляду місця події 09.03.2023 року за адресою АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Mi Play» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в корпусі синього кольору, невеликими потертостями на корпусі та екрані.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Mi Play» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . в корпусі синього кольору, який передано до камери схову ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - повернути за належністю власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" - скасувати.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1