гСправа № 187/1369/24 Провадження №1-кп/0187/112/24
21 серпня 2024 року селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні провадженні № 12024041520000285 від 22.07.2024 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хутірське Петриківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не військовозобов'язаного, раніше не судимого; за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за частю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , -
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 року (справа № 187/1832/23), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення до останнього у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Незважаючи на зазначену постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 року, маючи реальну можливість виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, ухилився від виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.
Так, не виконуючи рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області, 30.05 2024 року приблизно о 00:50 години в Дніпропетровській області, Дніпровський район, смт Петриківка по проспекту Петра Калнишевського, ОСОБА_3 керував мопедом «Yamaha joe», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не маючи водійське посвідчення відповідної категорії, тобто не маючи права керування, будучи притягнутим до відповідальності повторно протягом року, порушивши вимоги п. 2.1. Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 року (справа № 187/973/24), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Однак, продовжуючи умисно не виконувати постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :40 годині знаходячись по вулиці Кутузова смт Петриківка Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області знову керував транспортним засобом, а саме мопедом «Yamaha joe», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та не маючи права керування вказаним транспортним засобом, у зв'язку із чим відносно останнього було складено адміністративні протоколи за ч. 3 ст. 130 КУпАП, ч. 7 ст. 121 КУпАП.
В подальшому 21.07.2024 року о 23 год. 17 хв. продовжуючи умисно не виконувати постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, ОСОБА_3 , знаходячись по провулку Поштовий смт Петриківка Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області знову керував транспортним засобом, а саме мопедом «Yamaha joe», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та не маючи права керування вказаним транспортним засобом, у зв'язку із чим відносно останнього було складено адміністративні протоколи за ч. 2 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП, ст. 122-2 КУпАП, ч. 7 ст. 121 КУпАП. Вищевказані адміністративні протоколи в подальшому направлені до Петриківського районного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Отже, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, систематично вчиняв умисні дії, спрямовані на його невиконання, в період часу з жовтня 2023 року по липень 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
29.07.2024 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Сторони погодили покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України у вигляді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав повністю, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, йому зрозумілі.
Захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 просить затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним і прокурором.
Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості та просить призначити ОСОБА_3 узгоджену міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Суд, переконавшись, що надана суду угода відповідає вимогам статті 472 КПК України, укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання, взяті за угодою обвинуваченими, виконані повністю.
ОСОБА_3 не одружений, має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України у відношенні ОСОБА_3 маються обставини, які пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, що передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено, отже, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, тому суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 29.07.2024, визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання.
При цьому, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявленою
Витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 липня 2024 року, що укладена між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ по справі: оптичні диски DVD-R диску «Verbatim» з записом факту невиконання рішення Петриківського районного суду та записом факту добровільної видачі конверту з постановою Петриківського районного суду - зберігати в матеріалах кримінального провадження, постанову Петриківського районного суду від 17.06.2024 повернути ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
.
Суддя: ОСОБА_1