Справа № 182/4672/24
Провадження № 1-кс/0182/875/2024
16.08.2024 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2024 № 12024041340001032 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Дніпро, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , який не має місця реєстрації, фактично проживає у АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України вважається таким, що раніше не судимий,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ з власного пристрою),
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_7 ,
16 серпня 2024 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2024 № 12024041340001032 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2024 № 12024041340001032 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 10.03.2022, громадянин України ОСОБА_5 призваний до Збройних Сил України та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_5 14.08.2024 близько 18 год. 40 хв. знаходився поблизу приміщення кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення будь-якого цінного майна, що знаходилося в приміщенні вище вказаного кіоску, який належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в цей же день, та в той же час, перебуваючи в умовах правового режиму воєнного стану, скориставшись незачиненими вхідними дверима приміщення кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_2 , де скориставшись моментом, що поряд з кіоском нікого немає та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, відкрито, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проник до незачиненого кіоску, у якому на той час знаходилася потерпіла ОСОБА_9 , після чого став вимагати у останньої грошові кошти, при цьому висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою. В подальшому ОСОБА_5 не досягнувши бажаного результату передачі йому грошових коштів, останній декілька разів вдарив потерпілу ОСОБА_9 кулаком своєї руки в обличчя, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої. Після чого відкрито, повторно, умисно, з корисливих мотивів зі столу викрав грошові кошти у розмірі 1500 грн., мобільний телефон Redmi 5 моделі «MDG1» 3/32 Gb, вартістю 1450,00 грн., після чого ОСОБА_5 утримуючи викрадене майно в руках та усвідомлюючи свої дії, утримуючи при собі викрадені грошові кошти та мобільний телефон з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 згідно висновку експерта № 2906 від 15.08.2024 та суми викрадених грошових коштів, спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 2950,00 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та вчинене в умовах воєнного стану.
15.08.2024 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
14.08.2024 о 18-55 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний, тяжкий, корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 10-ти років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення, а, отже, є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Пояснив, що він дійсно забрав гроші та телефон у потерпілої. Усвідомлює, що вчинив погано, але просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 - у квартирі його знайомого. Зобов'язується з'являтись до слідчого за першим викликом, будь-якого наміру переховуватися від слідства він не має, вчиняти нових злочинів також не буде.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 , підтримуючи позицію свого підзахисного, проти клопотання слідчого також заперечував. Посилався на те, що тримання під вартою - це занадто суворий вид запобіжного заходу для його підзахисного. Захисник просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров'я; 4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 186 КК України внесені до ЄРДР 14.08.2024 № 12024041340001032.
15 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; вилученими речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що, з огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 хоча і вважається таким, що раніше не судимий, але вже притягувався до кримінальної відповідальності, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним; вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваного немає родичів, які б змогли належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту.
Окрім того, клопотання підозрюваного та його захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких доказів можливості проживання ОСОБА_5 за вказаною ним адресою та згоди власника житла на його проживання у даній квартирі слідчому судді не надано. Окрім того, підозрюваний в судовому засіданні не зміг навіть назвати прізвища знайомого, у якого має намір проживати, якщо йому буде застосовано такий запобіжний захід.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Т.я. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), що поєднаний із застосуванням насильства, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави йому не визначається.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2024 № 12024041340001032 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 14-00 год. 12 жовтня 2024 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 18-55 год. 14.08.2024.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1