Єдиний унікальний номер 205/3334/24
1-в/205/168/24
16 серпня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
Секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДВК№89 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому виїзному засіданні в приміщенні ДУ «Дніпровська ВК №89» клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого, про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 81 КК України, -
ОСОБА_5 засуджений вироком Заводського районного суду, м. Запоріжжя від 05.01.2018 року, за ст. 15 ч.3; 115 ч.2 п.13 КК України до 10 років позбавлення волі.
Початок строку: 05.01.2018 року Кінець строку 15.05.2025 року.
Станом на 02.07.2021 року засуджений відбув 2/3 строку покарання. За час відбування покарання в ДВК №89 засуджений характеризується негативно, не працевлаштований. Порушує режим відбування покарання. В наслідок чого має (3) дисциплінарних стягнення, також має (4) заохочення. Серед засуджених не конфліктний. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими негативної направленості. У - відношенні до представників адміністрації намагається проявляти тактовність та дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, завжди має охайний зовнішній вигляд. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Роботу із самообслуговування виконує. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо.
Відповідно до ст. 110-113 КВК України підтримує зв'язки з рідними шляхом листування, отримує передачі. Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу за темою: «Правова просвіта». Заняття за даною програмою не відвідує, реагує формально. Відповідно до ст. 126 КВК України ініціативи щодо підвищення наявного загальноосвітнього рівня не проявляє. Відповідно до ст. 127 КВК України приймає участь у роботі самодіяльної організації, а саме духовно-просвітницька секція, соціально корисну активність проявляє. Процес виправлення засудженого за час відбування покарання. Програму не пройшов, але індивідуальний план виховної роботи виконав на 52%.За характером: спокійний, товариський, наполегливий.
Засуджений ОСОБА_5 під час відбування покарання не перебуває на обліку, як особа, схильна до членоушкодження, особа схильна до втечі, самогубства чи інше. На підставі проведеної оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, затвердженої Наказом міністерства Юстиції №4121/5 від 27.11.2020 року засудженому встановлено середній ризик ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення.
У своєму клопотанні засуджений ОСОБА_5 просить звільнити його умовно-достроково, оскільки він має вади здоров'я, згідно з виписки медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого від 09.10.2023 року, ОСОБА_5 має діагноз: стан після гострого порушення мозкового кровообігу по типу ішемічного інсульта (23.01.2022 року) в лівій гемісфері з правобічним геміпарезом. Гіпертонічна хвороба 3 ст. АГ 3 СН 2А ФК4.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 своє клопотання підтримав, та просив суд звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого, посилаючись на те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, крім того, останній раніше звільнявся від подальшого відбування покарання умовно-достроково, проте знову вчиняв умисні злочини, то вбачається, що засуджений не став на шлях виправлення та своєю поведінкою у повній мірі не довів свого виправлення.
В судовому засіданні представник ДВК №89 відніс вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України на розсуд суду.
В судовому засіданні захисник засудженого, адвокат ОСОБА_6 , клопотання підтримала, просила суд його задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши представника ДВК №89, думку самого засудженого, враховуючи думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку та ставлення до праці за весь час відбування покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Так, відповідно до характеристики, наданої засудженому встановлено, що ОСОБА_5 раніше був засуджений до 10 років позбавлення волі за ст. 94 ККУ. Звільнений 29.07.2009 року умовно-достроково. На теперішній час, засуджений вироком Заводського районного суду, м. Запоріжжя від 05.01.2018 року, за ст. 15 ч.3; 115 ч.2 п.13 КК України до 10 років позбавлення волі. Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою не довів свого виправлення, а саме що останній раніше судимий за особливо тяжкий злочин, був звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково, проте знову вчинив особливо тяжкий злочин, що свідчить про те, що засуджений ОСОБА_5 у повній мірі не став на шлях виправлення.
Характеризується засуджений виправною установою негативно, , не працевлаштований. Порушує режим відбування покарання. Як вбачається з довідки про стягнення та заохочення, за час відбуття покарання засуджений має 4 заохочення, 3 дисциплінарних стягнення, яке погашено в установленому законом порядку.
Суд також звертає увагу, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Суд зазначає, що позитивні зміни у поведінці засудженого мають місце, однак за вказаних обставин суд не може зробити висновок, що такі зміни є сталі та незворотні та що засуджений виправився.
Суд зазначає, що саме по собі відбуття 2/3 строку покарання засудженим, без врахування його поведінки та ставлення до праці за весь період відбування покарання, не є достатніми підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого.
Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені докази, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що засуджений не довів свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а тому у задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовляє.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7