308/12998/24
21.08.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 09.06.2005 року, виданий Ужгородським РВ, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце роботи, посада: ЗСУ, старший механік в/ц НОМЕР_2 , раніше притягався до адміністративної відповідальності,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення за №308/12998/24 (провадження №3/308/6829/24) та №308/13000/24 (провадження №3/308/6831/24) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому спільний розгляд цих справ є доцільним.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №245075, 29.07.2024 о 17год 02хв, за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно гр. ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав та порушив заходи термінового заборонного припису серії АА №314796 від 23.07.2024, чим порушив вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №275376 29.07.2024 о 13год. 00хв. в АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 , стосовно якого 23.07.2024 року винесено терміновий заборонний припис серії АА №314796 про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи та заборона в будь-який спосіб контактувати, не виконав його, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання SMS-повідомлення на номер телефону вказаний ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку); особливий (особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення - ч. 2 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно з п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, п.14 ч.1 ст.1 зазначеного вище Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, яка включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає доведеним що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності, кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №245075 від 29.07.2024, протоколом про адміністративне правопорушення АПР18 №275376 від 29.07.2024, рапортом поліцейського, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №314796 від 23.07.2024, письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 29.07.2024, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.07.2024, диском з відеозаписом.
Отже, судом досліджені та перевірені доказами обставини, які беззастережно свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до вимог статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 34, 35, 280,283 -284, 289 КУпАП, суддя
Справи про адміністративні правопорушення №308/12998/24 (провадження №3/308/6829/24) та №308/13000/24 (провадження №3/308/6831/24) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП об'єднати і розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі №308/12998/24 (провадження №3/308/6829/24).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник