Справа № 761/24556/24
Провадження № 1-кс/761/15800/2024
17 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах AMІC Energy Management GmbH та ПІІ «АМІК Україна» на рішення детектива Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022 про відмову у задоволенні клопотання,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах AMІC Energy Management GmbH та ПІІ «АМІК Україна», на постанову детектива Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ України) ОСОБА_5 від 08.05.2023 у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 № 220915/1 про проведення слідчих (розшукових) дій.
У своїй скарзі заявник, вважаючи вказану постанову незаконною, просила слідчого суддю скасувати її та зобов'язати детектива повторно розглянути клопотання від 15.09.2022 № 220915/1 та провести огляд матеріалів, долучених до вказаного клопотання.
У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Уповноважений детектив БЕБ України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання з розгляду скарги, до суду не прибув, про поважність причини неявки суд не проінформував. Вказана обставина у силу ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою у розгляді скарги.
Слідчий суддя, заслухавши представника заявника, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022 здійснюється БЕБ України.
Детектив БЕБ України ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 № 220915/1, виніс постанову від 08.05.2023 про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових дій) негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
За правилами ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмову, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Водночас, зазначені вимоги кримінального процесуального закону не дотримані детективом при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 № 220915/1.
Так, у своїй постанові від 08.05.2023 детектив зазначає, що йому незрозуміло який процесуальний статус у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022 має AMІC Energy Management GmbH та ПІІ «АМІК Україна», тобто невизначеність представника з процесуальним статусом є наслідком відмови останньому у задоволенні його клопотання.
З такими мотивами детектива слідчий суддя не погоджується з огляду на нижчевикладене.
Так, зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 № 220915/1 вбачається, що у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 вказує на права та обов'язки, визначені статтею 64-2 КПК для третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт, що узгоджується зі змістом самого клопотання, водночас останній зазначає, що такі права і обов'язки передбачені ст. 64-1 КПК.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав про неприпустимість застосування надмірного формалізму при вирішенні питань з якими до «суду» звертаються учасники кримінального провадження, з огляду на те, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до «суду» (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії»).
Зокрема, у справі Dos Santos Calado (заява № 55997/14) ЄСПЛ вирішив, що рішення про неприйнятність засноване виключно на описці, оскільки підстава для звернення була зрозумілою для «суду», який застосував надмірно формалістичний підхід, позбавляючи заявника засобу юридичного захисту, наданого національним законодавством. Високий Суд зауважив, що «суд» міг рекомендувати заявникові виправити помилку, як це було передбачено у законі. Тому, оскільки «суд» проявив надмірний формалізм, мало місце порушення статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому така інституція як «Суд» у розумінні практики ЄСПЛ має відноситься не тільки саме до суду, а і до інших державних органів у тому числі прокуратури та органу досудового розслідування.
Таким чином слідчий суддя вважає неприйнятною підставою для відмови детективом у задоволенні клопотання представника особи, посилання на допущення таким представником очевидної описки, яка не призводить до будь яких сумнів щодо дійсного волевиявлення заявника ні у незалежного стороннього спостерігача, ні у детектива, про що свідчать інші підстави, на які посилається детектив у своїй постанові.
Доводи детектива, що адвокат ОСОБА_3 не може звертатись до органу досудового розслідування з будь-якими клопотаннями з огляду на те, що він є представником третьої особи, щодо майна якої вже вирішено питання про арешт майна, слідчий суддя вважає недоречними, оскільки відповідно до положень ст. 220 КПК з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій до слідчого, прокурора, дізнавача, у випадках, установлених КПК, може звернутись представник особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
При цьому є очевидним, що діючий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного на майно АМІС Energy Management GmbH та ПІІ «АМІК Україна», безумовно обмежує права та законні інтереси вказаних юридичних осіб, що само по собі вже є підставою для виникнення у представника вказаних юридичних осіб права для звернення до органу досудового розслідування з клопотаннями у кримінальному провадженні.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. При цьому будь-яких формальних вказівок на момент припинення такого статусу у фізичної чи юридичної особи щодо майна якої прокурор звертається до суду з клопотанням про арешт майна ст. 64-2 КПК не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Отже, керуючись принципом розумності шляхом системного тлумачення норм КПК, можна дійти висновку, що правовий статус «третя особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт» відповідної фізичної або юридичної особи, припиняється у випадках: винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна; постановлення уповноваженою особою у кримінальному провадженні відповідного рішення про скасування раніше накладеного заходу забезпечення у вигляді арешту майна; припинення існування відповідної фізичної чи юридичної особи, що за загальним правилом має наслідком припинення будь-яких статусів за винятком виключень, що прямо передбачені законом.
Таким чином твердження детектива про відсутність у представника АМІС Energy Management GmbH та ПІІ «АМІК Україна» повноважень для звернення з клопотаннями у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022 з огляду на те, що арешт на майно вказаних осіб вже накладено, тобто питання про арешт майна вже вирішено - слідчий суддя розцінює як необґрунтовані.
Відповідно до положень ст. 64-2 КПК представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє. При цьому, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені КПК для підозрюваного у частині, що стосуються арешту майна.
Крім того, детектив не мотивував своє рішення належним чином, оскільки не навів зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви його прийняття, їх обґрунтування які могли би бути визнані належними та достатніми з точки зору стороннього та незалежного спостерігача.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що на порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК постанова детектива є немотивованою, відмова у задоволенні клопотання не ґрунтується на законі, тому рішення детектива підлягає скасуванню.
Такий висновок має наслідком задоволення скарги в цій частині та скасування постанови від 08.05.2023.
Вирішуючи питання щодо зобов'язання детектива провести огляд матеріалів, долучених до клопотання від 15.09.2022 № 220915/1, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення за результатами розгляду клопотання у цьому конкретному випадку має прийняти детектив, який з огляду на власну процесуальну самостійність, наявність відповідних повноважень та достатніх відомостей, зобов'язаний прийняти обґрунтоване та мотивоване рішення, яке може бути предметом подальшого судового контролю слідчого судді.
Наведене у своїй сукупності приводить слідчого суддю до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 240, 303, 304, 306, КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах AMІC Energy Management GmbH та ПІІ «АМІК Україна» задовольнити частково.
Постанову детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 від 08.05.2023 у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 № 220915/1 скасувати.
Зобов'язати детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 04 від 08.06.2022, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 15.09.2022 № 220915/1.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1