Справа №760/18052/24 2-з/760/258/24
20 серпня 2024 року місто Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В. за участю секретаря судового засідання Прищепи С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення доказів,
05.08.2024 представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву в порядку ст. 116 ЦПК України про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить витребувати в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 3, e-mail: land@land.gov.ua) інформацію, щодо накладення інших земельних ділянок на земельну ділянку площею 0,1389 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка проектується до відведення ОСОБА_2 , із наступними координатами: 4917827.000 5191992.780; 4917821.240 5191998.890; 4917810.480 5192003.300; 4917806.440 5192001.090; 4917802.090 5192001.680; 4917797.740 5192003.370; 4917797.410 5192006.020; 4917792.670 5192008.250; 4917790.020 5192010.820; 4917790.980 5192012.260; 4917792.290 5192016.440; 4917791.100 5192019.520; 4917788.350 5192019.960; 4917781.360 5192016.830; 4917780.090 5192015.260; 4917771.860 5192002.120; 4917771.770 5191999.040; 4917772.780 5191991.830; 4917774.300 5191983.520; 4917777.280 5191979.530; 4917784.010 5191979.850; 4917784.060 5191978.590; 4917786.580 5191978.260; 4917788.620 5191971.360; 4917799.130 5191974.130; 4917807.160 5191981.330; 4917810.200 5191982.610; 4917827.000 5191992.780.
Якщо є накладення інших земельних ділянок на земельну ділянку площею 0,1389 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка проектується до відведення ОСОБА_2 , із вищевказаними координатами, просив вказати кадастрові номера земельних ділянок, площі та їх цільове призначення, хто є власниками земельних ділянок (із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові власників та адрес реєстрації власників), а також виготовити витяги щодо вказаних земельних ділянок.
Витребувати в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 3, e-mail: land@land.gov.ua) інформацію чи реєструвалась у Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 0111947900:01:002:0105.
Якщо земельна ділянка з кадастровим номером 0111947900:01:002:0105 зареєстрована у Державному земельному кадастрі, просив вказати адресу земельної ділянки, площу та її цільове призначення, хто є власником земельної ділянки (із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові власника та адреси реєстрації власника земельної ділянки), а також виготовити витяг щодо вказаної земельної ділянки.
Заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_2 виникла необхідність подачі до суду позову із вимогами про скасування (анулювання) реєстрації земельних ділянок, які частково накладаються на земельну ділянку, розташовану під житловим будинком ОСОБА_2 , а також про скасування (анулювання) реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0111947900:01:002:0105, який раніше був присвоєний земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1389 га, однак, був для вказаної земельної ділянки анульований, та присвоєний іншій земельній ділянці.
Представник ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, заяву підтримав з підстав у ній викладених.
Дослідивши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Згідно з вимогами пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.
Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).
Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об'єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.
Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про витребування доказів необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Надавши юридичну оцінку заяві ОСОБА_1 про забезпечення доказів, з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, що остання не відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 116 ЦПК України, не містить обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності реальних ризиків чи загроз того, що доказ, про забезпечення якого порушує питання заявник, може бути втрачений або його збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Таким чином, заявником не обґрунтовано та не доведено підстав для забезпечення доказів у порядку статей 116-118 ЦПК України.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 116 -118, 260-261, 263, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Верещінська