Провадження № 11-кп/803/1104/24 Справа № 192/3/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 серпня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,-
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання
Вказана ухвала обгрунтована тим, що ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, а також наявні матеріали особової справи, не підтверджують особових змін в поведінці засудженого та в ставленні ним до праці.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року та звільнити його умовно-достроково.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив його право на захист - не призначив йому захисника.
Вказав, що він за весь період працював без вихідних, відбув більше 3/4 строку покарання, має три заохочення, дотримується режиму утримання, не має порушень розпорядку дня та умов праці, приймає участь у заняттях релігійного напряму, підтримує зв"язки з рідними.
Зазначив, що вину визнав повністю, розкаявся.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_8 відбув 2/3 частини строку покарання, працевлаштований в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» з березня 2021 року, до праці ставиться задовільно.
Згідно з довідки про заохочення та стягнення, має лише три заохочення, застосовані 19 липня 2023 року, 20 липня 2023 року і 19 жовтня 2023 року, раніше заохочень немав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання, засудженого таким, що належно ставиться до праці, оскільки наявні у засудженого заохочення мають разовий, а не систематичний характер і є недостатніми для оцінки ставлення до праці засудженого, як належне.
З характеристики на засудженого ОСОБА_8 вбачається, що останній за весь період відбування покарання стягнень за порушення режиму утримання немає, за весь період відбування покарання характеризувався посередньо, на даний час задовільно, приймає участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу «Професія», але не приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, не приймає участь в роботі самодіяльних організацій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що незважаючи на відсутність у засудженого стягнень, його поведінку не можна визнати сумлінною.
Посилання засудженого на відсутність в нього порушень режиму утримання, колегією суддів враховано, але при цьому колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Наявні матеріали особової справи, не підтверджують особових змін в поведінці засудженого та в ставленні ним до праці.
Колегія суддів не приймає доводи засудженого щодо його виправлення, оскільки вказані доводи хоча і характеризують позитивно особу засудженого, проте не вказують на факт його виправлення, оскільки дотримання правил внутрішнього розпорядку є обов'язком засудженого, а наявність трьох заохочень за весь період відбуття покарання не може свідчити про виправлення засудженого.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4