19 серпня 2024 року
м. Київ
справа №160/4911/24
адміністративне провадження № К/990/30204/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 11 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.12.2023 №23/в, про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - її сина ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - сина ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати пункт 11 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.12.2023 року №23/в про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - її сина ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина - молодшого сержанта ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 залишено без змін.
До Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 26.02.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Скаржником, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій вказано, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України) не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки наявність «суспільного інтересу» як обставина, яка може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, оцінюється за кількісними та якісними критеріями як-от:
1) суспільна значущість, тобто вплив на права не окремої людини, а спільноти індивідуумів, які можуть стверджувати, що мають охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору (кількісний критерій);
2) інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу, тобто встановлення певних обтяжень для групи осіб майнового чи немайнового характеру, пов'язаних із предметом позову, та, переважно, але не винятково, триваючий характер дії таких обтяжень або обмежень у реалізації прав щодо певного суспільного блага (якісний критерій).
Враховуючи обставин цієї справи та обґрунтування касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав, які б дозволили стверджувати, що вона становить значний суспільний інтерес.
Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки аналіз та тлумачення доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник обмежився самим лише цитуванням цієї норми без належного обґрунтування.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не довів наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець