19 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1546/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, та визнання дій протиправними,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач), через свого представника - адвоката Ковальову Тетяну Юріївну, звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області № 1281-п від 01.11.2023 року ''Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання'';
- визнати протиправним дії щодо проведення фактичної перевірки співробітниками Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області №1281-п від 01.11.2023 року ''Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання'';
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення №000102220906 від 18.12.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення №000103150704 від 19.12.2023 року.
Ухвалою від 25.03.2024 року суддя залишила позовну заяву без руху, у зв'язку з наявними недоліками.
Суддя ухвалою від 08.04.2024 року відкрила спрощене позовне провадження у справі за цим позовом, а сторонам встановила процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення представник позивача, зокрема, наполягала на тому, що змістовна конструкція пункту 80.2 статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання контролюючого органу на певні положення ПК України, а конкретно-визначені відомості, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення такої перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення. Натомість контрольні заходи, за наслідками реалізації яких складене спірне рішення, призначені за відсутності на те відповідних правових підстав та без дотримання відповідних норм Податкового кодексу України (далі також - ПК України). Крім того, представник позивача зазначає на те, що фактична перевірка була проведена у позаробочий час, о 17 год 52 хв 28.12.2023 року.
Вказує, що маркування марками акцизного податку здійснюється виробником такої продукції, технологія маркування тютюнових виробів марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару), при цьому щодо обов'язку у суб'єкта господарювання зберігати непошкодженими марками на тютюнові вироби, законодавством не містить.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
ГУ ДПС в Кіровоградській області (надалі - відповідач) не визнаючи позовні вимоги, поданий відзив на позов, у якому зазначається про правомірність проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 01.11.2023 № 13281-п "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання" з огляду на наявність підстав для призначення фактичної перевірки за підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Так, в ході обстеження торгівельних об'єктів Кіровоградської області були виявлені факти порушення законодавства України у сфері підакцизних товарів, реалізацію тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку та без марок акцизного податку, про що викладено у доповідній записці від 01.11.2023 року, в тому числі і за адресом, здійснення господарської діяльності позивача. Вказані факти слугували прийняттю наказу про проведення фактичної перевірки згідно пп.80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України. Під час перевірки встановлено здійснена контрольно-розрахункова операція - однієї пачки тютюнових виробів (сигарет), на якій відсутня марка акцизного податку, відсутня інформація про максимально роздрібну ціну та не зазначений виробник. За вказане порушення, а також за проведення господарської операції без роздрукування розрахункового документа до позивача застосована штраф в розмірі 17000 грн та 67,50 грн.
Представником позивача подана відповідь на відзив, у якій зазначено про відсутність підписів суб'єкта господарювання на акті відмови від підписання направлення на перевірку та в акті перевірки, що свідчить про порушення норм чинного законодавства.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року провадження у справі №340/1546/24 зупинене до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №280/1431/23 (адміністративне провадження №К/990/4057/24).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року поновлено провадження у справі №340/1546/24.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року витребувані додаткові докази.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 29.05.2023 року, основним видом діяльності є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.7).
Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 02.11.2023 № 1281-п "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання" на підставі пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України зобов'язано провести протягом листопада 2023 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операції, ведення касових операцій. Обґрунтування винесення наказу зазначено доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 01.11.2023 року №981/11-28-09-01-07. У Додатку 14 до наказу вказаний суб'єкт господарювання - ФОП ОСОБА_1 , дата початку перевірки 21.11.2023 (надалі - спірний наказ, а.с.8).
23.11.2023 р. посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку в магазині ''Тютюнова лавка'', що розташований у АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
В акті проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 23.11.2023 року зафіксовано факт проведення розрахункової операції сигарет ''Compliment blue'' 1 пачки за ціною 45 грн, без використання ПРРО (а.с.57).
У зв'язку з відмовою продавця від підпису у направленнях на перевірку та отриманні копії наказу, складений акт відмови від підписання направлення на перевірку (а.с.56).
За результатом проведеної перевірки ГУ ДПС в Кіровоградській області складено акт, дата реєстрація в органі ДПС 24.11.2023 року за №8830/11-28-09-06/ НОМЕР_1 фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв (надалі - акт перевірки, а.с.54-55).
У п.2.5 акту перевірки зазначено, що відповідно до п.80.4 ПК України перед початком фактичної перевірки була здійснена контрольно-розрахункова операція, а саме придбано одну початку тютюнового виробу сигарет ''Compliment blue'' за ціною 45 грн за пачку, без марки акцизного податку, максимальна роздрібна ціна на пачці не зазначена, виробник не зазначений; за реалізований товар споживачу не роздрукований та не виданий розрахунковий документ; по факту реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка були викликані працівників Національної поліції для вжиття відповідних заходів; зазначено про те, що в ході перевірки проводилась фото та відеофіксація за допомогою мобільного телефону.
Вказаний акт перевірки направлено позивачу поштою, що підтверджується фіскальним чеком від 24.11.2023 року, але було повернуто до податкового органу без вручення із зазначенням пошти ''адресат відсутній за вказаною адресою'' (а.с.60).
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС в Кіровоградській області складено податкове повідомлення - рішення
- від 18.12.2023 року № 00102220906, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію за порушення ЗУ ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' в розмірі 17000 грн (надалі спірне рішення 1, а.с.13);
- від 19.12.2023 року №00103150704, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 67,50 грн (надалі - спірне рішення 2, а.с.14-15).
Отже правомірність та законність спірних наказу та рішень, а також дій щодо проведення перевірки є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України).
Однією з підстав протиправності спірного рішення, представник позивача зазначає про порушення процедури проведення перевірки, оскільки в наказі на її проведення вказана лише номері статті ПК України, натомість, аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання контролюючого органу на певні положення ПК України, а конкретно-визначені відомості, що стали безпосередньою підставою для проведення такої перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Так, у наказі на проведення перевірки наявне лише посилання на норми ПК України.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).
За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Листом ДПС України від 09.08.2023 року до відповідача доведено обов'язок про необхідність вжиття заходів щодо припинення можливої незаконної торгівлі тютюновими виробами, згідно додатку вказана, Кіровоградська область, м. Олександрія проспект Соборний кіоск, вул. 6-го Грудня кіоск - продовжують торгувати контрафактом та/або безакциз (а.с. 98-100). За вказаними адресами здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Згідно доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 01.11.2023 року №981/1-28-09-01-07 вказана, що за адресом вул. Перспективна,15 ''Тютюнова лавка'' здійснюється реалізація тютюнових виробів щ підробленими марками акцизного податку та без марок акцизного податку клопотали про проведення фактичної перевірки (а.с.65-66).
Підставою для винесення спірного наказу, у самому наказі вказано доповідна записка
Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об'єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - ''яка свідчить про можливі порушення'' - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.
Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.
Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
У постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Враховуючи вищеописане, суд відхиляє доводи представника позивача щодо протиправності спірного наказу.
Крім того, суд відхиляє доводи представника позивача щодо протиправності дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки з підстав проведення такої перевірки у позаробочий час, оскільки такі доводи жодним чином не впливають на її законність.
Так, після проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товару, перевіряючими особами пред'явлені направлення на перевірку та наказ, проте згідно акту, продавець відмовилась від підписання направлення на перевірку та отримання наказу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи ДПС мають право приступити зокрема до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред'явлення, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою відповідного органу.
Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 Кодексу, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України ''Про державну службу'' для державних службовців установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 № 199/13/116-07, робочий час - це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов'язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами. При цьому відповідно до статті 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Частиною першою статті 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Водночас, у КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво- чи триденні робочі тижні). Крім того, частиною другою ст. 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.
Згідно з пунктом 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Безумовним є те, що працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.
Водночас, встановлення наявності чи відсутності порушень норм трудового розпорядку осіб, які проводили перевірку, не входить до предмету даного спору. Більш того, такі факти взагалі не впливають на правомірність дій щодо проведення фактичної перевірки, які визначені ПК України, оскільки перевірки була проведена господарської одиниці позивача, яка станом на 17 год 50 хв здійснювала реалізацію тютюнових виробів, тобто під час роботи ''Тютюнової лавки''.
Стосовно змісту та суті спірних рішень, суд зазначає наступне.
Так, позовна заява не містить доводів протиправність спірних рішень, окрім доводів представника позивача щодо протиправності наказу та незаконних дій щодо проведення перевірки, які б підлягали дослідженню в судовому засіданні.
Отже, суд розглядає справу у межах доводів, наведених представником позивача у позові, та користуючись принципом офіційного з'ясування обставин.
Суд вважає доведеним факт здійснення реалізації пачки сигарет без видачі розрахункового документа, а також факт реалізації тютюнового виробу без акцизної марки, з огляду на зміст постанови Олександрійського міськрайонного суду від 01.12.2023 року у справі 398/6056/23 та відеозапис здійснення контрольної закупки 23.11.2023 року та відповідними фото пачки сигарет.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР, поняття:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
Згідно з абзацом першим пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Отже, не проведення розрахункової операції щодо продажу однієї пачки сигарет через РРО є самостійним порушенням, за яке передбачена відповідальність.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), «Д» та «С»).
У розрахунку штрафних санкцій за фактом фактичної перевірки від 24.11.2023 року вказано про те, що застосовується штраф в розмірі 150%, за вчинене порушення вдруге.
Отже, суд дійшов висновку, що в відповідачем доведено, а позивачем не спростовано факту вчинення порушення, за яке передбачена відповідальність у відповідності до п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафу в розмірі 67,50 (45 грн х 150%), а тому в цій частині позову слід відмовити.
Суд відхиляє доводи представника про те, що відповідальність за цілісність акцизної марки несе виробник, з огляду на їх безпідставність, оскільки позивач як суб'єкт господарської діяльності не має право здійснювати реалізацію тютюнових виробів без обов'язких реквізитів, таких як марки акцизного податку, на якій мала бути зазначена дата виробництва, максимальна роздрібна ціна та виробник. Відсутність вказаних реквізитів, як свідчить зокрема фото (а.с.69-70), як на переконання суду, є фактом здійснення реалізації тютюнового виробу без акцизної марки.
Інших доводів протиправності спірного рішення позов не містить.
Закон України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Згідно абзацу 3 частини 4 статті 11 Закон України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку.
Враховуючи доведеним факт реалізації позивачем пачки сигарет (а.с.68-69) без марки акцизного податку, а відтак, застосований штраф до позивача у розмірі 17000 відповідає змісту вчиненого ним правопорушення. При цьому, відповідачем доведено правомірність винесеного спірного рішення, а тому у задоволенні позові в цій частини також слід відмовити.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з чим, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК