Справа № 369/8458/24
Провадження № 3/369/5200/24
Іменем України
17.06.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 200180, 12 квітня 2024 року близько 14:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Фора», за адресою: пл. Михайлівська, 6 в м. Боярка Фастівського району Київської області, вчинила крадіжку товару на загальну суму 26,39 грн без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 200226, 19 квітня 2024 року близько 14:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Фора», за адресою: пл. Михайлівська, 6 в м. Боярка Фастівського району Київської області, вчинила крадіжку товару на загальну суму 209,52 грн без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 200227, 16 квітня 2024 року близько 14:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Фора», за адресою: пл. Михайлівська, 6 в м. Боярка Фастівського району Київської області, вчинила крадіжку товару на загальну суму 70,39 грн без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченими ч. 1 ст. 51 КУпАП, визнала, вказавши, що більше вчиняти таких дій не буде.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Об'єктом вищевказаного правопорушення виступають суспільні відносини у сфері власності. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (матеріальний склад).
Тобто, за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення уповноважена особа органу державної влади зобов'язана зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
З протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 200180 від 22 квітня 2024 року, серій: ВАД № 200226, ВАД № 200227 від 23 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Фора», за адресою: пл. Михайлівська, 6 в м. Боярка Фастівського району Київської області, здійснила крадіжки товару на загальні суми: 26,39 грн без ПДВ, 209,52 грн без ПДВ, 70,39 грн без ПДВ, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Разом з тим, при викладенні суті адміністративних правопорушень в протоколах серії ВАД № 200180 від 22 квітня 2024 року, серій: ВАД № 200226, ВАД № 200227 від 23 квітня 2024 року працівниками поліції не дотримано вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, оскільки не міститься докладного та чіткого опису діяння, яке вчинила ОСОБА_1 , яке б охоплювалось ознаками об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Звідси, суть правопорушення, викладена в протоколах серії ВАД № 200180 від 22 квітня 2024 року, серій: ВАД № 200226, ВАД № 200227 від 23 квітня 2024 року не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, зазначеного в диспозиції ч. 1 ст. 51 КУпАП, що ставлять у вину ОСОБА_1 , що дає підстави суду вважати, що в діях останньої відсутня об'єктивна сторона правопорушення та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
За таких обставин, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, серед яких: проколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 200180 від 22 квітня 2024 року, серій: ВАД № 200226, ВАД № 200227 від 23 квітня 2024 року, три рапорти виклику працівників поліції, три протоколи про прийняття заяви ОСОБА_2 та його письмові пояснення, три довідки про вартість товару, письмові пояснення ОСОБА_1 , копія паспорту громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , інформація, що міститься на двох DVD дисках, з відеозаписами знятими на камери відеонагляду, суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративних правопорушень, оскільки, суть правопорушень не є конкретною, а саме не містить відомостей про вчинення ОСОБА_1 , дрібного викрадення чужого майна, що відповідно є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення що ставиться їй у провину.
Тобто, в протоколі серії ВАД № 200180 від 22 квітня 2024 року, серій: ВАД № 200226, ВАД № 200227 від 23 квітня 2024 року не зазначено перелік майна, викраденого ОСОБА_1 .
Звідси, діяння вчинені ОСОБА_1 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме об'єктивної сторони складу цього правопорушення.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладене вище дає обґрунтовані підстави вважати про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, що вказує на відсутність в діяннях ОСОБА_1 , складу цих адміністративних правопорушень, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись, ст. 51 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП (серії ВАД № 200180 від 22 квітня 2024 року, ВАД № 200226, ВАД № 200227 від 23 квітня 2024 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. А. Козак