Справа № 183/2328/24
№ 1-кс/183/1386/24
12 серпня 2024 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури
ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62022050020000119 від 20.03.2022, про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Сватове Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 111 КК України,-
Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 20.03.2022 за № 62022050020000119 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28.01.2021 №45о/с ОСОБА_6 призначено на посаду слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - Сватівський РВП ГУНП в Луганській області).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію ОСОБА_6 присягнув на вірність Українському народові та зобов'язавсь усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у ЖИТТІ поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас ОСОБА_6 складеної ним присяги не дотримав та умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресор; у порушення вимог ст. 1,2,17 Конституції України, ст. ст. 2,63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
24.02.2022, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2Ю2-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб введено воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 2119-ЇХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
05.03.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «лнр», які є частиною окупаційної адміністрації рф, здійснили тимчасову окупацію території АДРЕСА_2 з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Так, у період з 25 березня 2022 року по 05 квітня 2022 року (більш точного часу та дати під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Сватове, Сватівського району Луганської області, тобто на території, тимчасово окупованій ЗС РФ, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу України - слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Сватівського РВП ГУНП в Луганській області, діючи умисно та добровільно, зустрівся з представниками так званої «луганськой народной республики» (далі - «лнр»), що є частиною окупаційної адміністрації рф, які запропонували йому перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час.
Під час вказаного спілкування ОСОБА_6 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав згоду вказаним представникам рф на вступ до структурного підрозділу «лнр» окупаційної адміністрації рф, а саме до так званої «прокуратуры сватовского района лнр», зайнявши посаду «помічника прокурора», тобто перейти на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Після чого, ОСОБА_6 розпочав свою «службу» у вказаному незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - у так званій «прокуратуре сватовского района лнр», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовам воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111КК України.
Слідчий указує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Зазначає, про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити вказане клопотання, оскільки, на його думку, наявні ризики ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його поданим передчасно.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та надані до нього письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного, з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Під час розгляду клопотання, слідчим суддею установлено, що зазначені у клопотанні обставини указують на наявність підстав для затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу.
Так, Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, у кримінальному провадженні від 20.03.2022 за №62022050020000119 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ураховуючи зібрані органом досудового розслідування докази, зокрема протоколи допиту свідків, в їх сукупності, та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст. 111 КК України.
05.05.2022, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яку направлено йому в порядку, визначеному ч. 8 ст. 135 КПК України, шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Отже, ОСОБА_6 належним чином повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Також, слідчий суддя вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Про існування указаного ризику свідчить і те, що підозрюваний на виклики слідчого, вручені в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України, не з'явився, не повідомив про причини неявки орган досудового розслідування.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та фактично вже переховується від органів досудового розслідування, внаслідок чого - доводи сторони обвинувачення в цій частині є доведеними.
Також ж є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 , знаходячись на волі, ураховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, має можливість продовжити вчинювати злочин.
Водночас, слідчий суддя вважає ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду клопотання про затримання з метою приводу недоведеними, однак недоведеність цих ризиків, ураховуючи указане вище, не є суттєвою підставою, яка впливає на вирішення клопотання в цілому.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги, що у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Разом з цим таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, які мають важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури
ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу (у кримінальному проваджені від 20.03.2022 за № 62022050020000119) - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали в частині затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доручити співробітникам Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала діє до 12.02.2025 включно та втрачає законну силу 13.02.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1