Дата документу 14.08.2024
Справа № 334/1629/24
Провадження № 1-кс/334/2028/24
про вирішення долі речового доказу
14 серпня 2024 року суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання представника власника майна ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» адвоката ОСОБА_3 про вирішення долі речового доказу у кримінальному провадженні № 12024082050000428, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2024 за частиною першою статті 286 КК України,
встановив:
слідчому судді надійшло клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , в якому він просить вирішити долю речових доказів в кримінальному провадженні № 12024082050000428, а саме повернути ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» майно - автомобіль «МАЗ-5551», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який було накладено арешт ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 01.03.2024 по справі № 334/1629/24 у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, з можливістю зберігання його на майданчику тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та можливістю подальшої передачі на відповідальне зберігання власнику майна.
Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою від 01.03.2024 накладено арешт на автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить АТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ». Постановою слідчого від 25.06.2024 кримінальне провадження № 12024082050000428 було закрите. За інформацією Офісу Генерального прокурора, яка надана листом від 07.08.2024 кримінальне провадження № 12024082050000428 перебуває у статусі «Закрито».
Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились. Повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання. Причини неявки не повідомили.
Неприбуття учасників провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, що передбачено частиною першою статті 172 КПК України.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12024082050000428, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2024 за частиною першою статті 286 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось прокурорами Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2024 року приблизно о 22 годині 50 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по дорозі, яка веде зі сторони Північного шосе в напрямку вул. Центральної в м. Запоріжжі, в районі ЛЕП № 65 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перебував на проїзній частині в стані алкогольного сп'яніння. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до лікарні.
27.02.2024 під час огляду місця пригоди автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був тимчасово вилучений та доставлений на майданчик тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою про визнання в якості речового доказу від 28.02.2024 автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024082050000428.
Ухвалою слідчого судді від 01 березня 2024 року задоволене клопотання слідчого ОСОБА_4 про арешт майна у даному кримінальному провадженні та накладений арешт на автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, з можливістю зберігання його на майданчику тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та можливістю подальшої передачі на відповідальне зберігання власнику майна.
Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 07.08.2024 № 25/3-1295вих24 згідно з відомостями ЄРДР кримінальне провадження № 12024082050000428 станом на 05.08.2024 перебуває у статусі «Закрито».
Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).
Частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у статті 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
Разом із тим, за приписами частини четвертої статті 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи частини четвертої статті 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи частини четвертої статті 132 КПК України є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями частини першої статті 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи частини четвертої статті 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Аналогічний висновок містить постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23).
Згідно з частиною дев'ятою статті 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим питання про долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; 6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. Пов'язаними особами засудженого є юридичні особи, які при його сприянні отримали у власність чи користування зазначене майно. Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов'язок сплатити вартість такого майна; 7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Таким чином речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до пункту 1 частини дев'ятої статті 100 КПК України підлягає поверненню власнику майна ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», яке не знало і не могло знати про його незаконне використання
Керуючись статтями 100, 132, 171 - 174, 372, 376 КПК України, суддя
постановив:
клопотання задовольнити.
Речовий доказ - автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13, - повернути його власнику Публічному акціонерному товариству «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1