Провадження № 2/760/7271/24
Справа № 760/7930/24
18 липня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Фонду фінансування будівництва (виду А) в особі управителя товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» (код ЄДРПОУ: 32955460; адреса: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1; e-mail: fktoloka@gmail.com) про стягнення заборгованості,
Рух справи
04.04.2024 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 01.04.2024, за підписом позивача, в якій остання просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 097 984,30 грн, яка виникла на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018, додаткової угоди № 1 від 27.06.2018 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 та додаткової угоди № 2 від 01.06.2021 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018, та судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 04.07.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.07.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 18.07.2024.
05.06.2024 до суду надійшла заява позивача в якій ставиться питання про розгляд справи без її участі. При цьому, зазначається про підтримання позивачем позовних вимог в повному обсязі.
Учасники провадження у судове засідання, призначене на 18.07.2024, не з'явились.
Враховуючи наведені обставини та належне повідомлення всіх учасників судового процесу про дату судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі учасників судового процесу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).
Доводи позову
В позові вказується, що позивач є інвестором будівництва «Житлового будинка з підземним паркінгом на просп. Комарова 1 на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі м. Києва »
Зазначається, що 29.01.2018 було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4, за яким ТОВ «ФК «Толока» виступила управителем Фонду фінансування будівництва виду А «Житловий будинок з підземним паркінгом на просп. Комарова 1, на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі м. Києва ».
Як стверджується у позові, за цим договором, колишній чоловік позивачки, ОСОБА_2 як довіритель, підставі повного визнання правил фонду фінансування будівництва, надав свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду.
Зауважується, що за ОСОБА_2 було закріплено об'єкт інвестування з такими основними характеристиками: вид об'єкта інвестування - квартира; будівельна або поштова адреса об'єкта будівництва - м. Київ, просп. Космонавта Комарова 1 , на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі міста Києва ; номер об'єкта будівництва - будинок № 1, секція № 4 ; номер об'єкта інвестування - 644; поверх 11; кількість кімнат 1; загальна площа об'єкта інвестування відповідно до проекту 42,46 кв.м.; вимірна одиниця об'єкта інвестування - 1 кв.м.
Позивач вказує, що відповідно до п. 4 Договору № 644-4, після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об'єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді.
Разом з тим, наголошує, що ОСОБА_2 було сплачено усю належну суму за Договором № 644-4, а саме 730 524,30 грн, та 29.01.2018 було видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 644-4.
Зі слів позивача, 29.01.2018, після повної оплати, було підписано Договір уступки майнових прав № У (644-4), згідно з яким Управитель передає, а Довіритель набуває майнових прав на Об'єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею відповідно до проекту 42,46 кв.м., який визначений у пункті 6 Договору про участь у ФФБ від 29.01.2018 № 644-4.
У позові звертається увага на те, що 27.06.2018 на вимогу довірителя ОСОБА_2 , відповідно до Правил ФФБ та згідно з п.п. 3 п. 10 Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 була укладена Додаткова угода № 1 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018.
При цьому, у позові вказується, що на підставі Додаткової угоди № 1 було оформлено зміну об'єкта інвестування: від Довірителя відкріплювався Об'єкт інвестування: однокімнатна квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 42,46 кв.м., житловою площею 17,92 кв.м. та закріплювався новий об'єкт інвестування: двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 61,80 кв.м., житловою площею 34,85 кв.м.
У позові зауважується, що відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1, всі кошти, сплачені довірителем ОСОБА_2 за попередній об'єкт інвестування, а саме: 730 524,30 грн зараховуються як сплачені за новий об'єкт інвестування.
Також зазначається, що відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1, довіритель зобов'язується сплатити управителю грошові кошти в сумі 367 460,00 грн за 19,34 м2 у зв'язку зі зміною загальної площі нового об'єкту інвестування.
Водночас, позивач стверджує, що доплата була здійснена 29.08.2018 двома платежами: 171 460,00 грн, та 196 000,00 грн, що у сумі становить 367 460,00 грн та 29.08.2018 було видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 509-3.
Як акцентується у позові, 01.06.2021 ОСОБА_2 була написана заява про розірвання Договору № 544-4 з проханням відкріпити об'єкт інвестування, та повернути сплачені кошти у розмірі 1 097 984, 30 грн.
Разом з тим, звертається увага на те, що 01.06.2021 між ОСОБА_2 та управителем ФФБ ТОВ «ФК «ТОЛОКА» було укладено Додаткову угоду № 2, якою було розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4. Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 Управитель зобов'язався повернути позивачу сплачені кошти у розмірі 1 097 984,30 грн.
Зі слів позивача, управитель ФФБ не повернув ОСОБА_2 належні йому кошти, тому виникла заборгованість у розмірі 1 097 984, 30 грн за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018.
Крім того, у позові наголошується, що 08.06.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, посвідченого, приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. за № 2095.
При цьому, зауважується, що відповідно до п. 4 Договору, ОСОБА_1 в режим особистої приватної власності переходить: Право вимоги грошових коштів за договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 між ТОВ «ФК «Толока» та ОСОБА_2 , додаткової угоди № 1 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018, від 27.06.2018 та додаткової угоди № 2 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018, від 01.06.2021 і при відчуженні та розпорядженні згода ОСОБА_2 не вимагається.
Також у позові звертається увага на те, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/6090/22 від 07.09.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Таким чином, позивач вважає, що вона має право вимоги щодо стягнення заборгованості з управителя ФФБ у розмірі 1 097 984,30 грн.
Щодо правової позиції відповідача
05.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 109-110) за підписом генерального директора ТОВ «ФК «Толока», в якому, відповідач просить прийняти відзив на позовну заяву до розгляду та врахувати його при прийнятті рішення.
У відзиві, зокрема, вказується, що ОСОБА_1 є інвестором будівництва «Житлового будинка з підземним паркінгом на просп. Комарова 1, на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі м. Києва »
Зазначається, що 29.01.2018 було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 зі ОСОБА_2 , за яким ТОВ «ФК «Толока» виступила управителем Фонду фінансування будівництва виду А «Житловий будинок з підземним паркінгом на просп. Комарова 1, на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі м. Києва ».
При цьому, у відзиві зауважується, що ОСОБА_2 було сплачено усю належну суму за Договором № 644-4, а саме 730 524,30 грн.
Відповідачем звертається увага на те, що 27.06.2018 на вимогу ОСОБА_2 було оформлено зміну об'єкта інвестування на новий об'єкт: двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 61,80 кв.м., житловою площею 34,85 кв.м.
Разом з тим, вказується, що всі кошти, сплачені ОСОБА_2 за попередній об'єкт інвестування, а саме: 730 524,30 грн, зарахувалися як сплачені за новий об'єкт інвестування, (АДРЕСА_2) та довіритель сплатив управителю грошові кошти в сумі 367 460,00 грн за 19,34 м2 у зв'язку зі зміною загальної площі нового об'єкту інвестування.
Як стверджується у відзиві, 01.06.2021 між ОСОБА_2 та управителем ФФБ ТОВ «ФК «Толока» було укладено Додаткову угоду № 2, якою було розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 та відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 управитель зобов'язався повернути сплачені кошти у розмірі 1 097 984,30 грн.
Також у відзиві наголошується, що під час перевірки встановлено, що управитель ФФБ не повернув належні кошти ОСОБА_2 , тому виникла заборгованість у розмірі 1 097 984,30 грн за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 (Додатковою угодою № 2 від 01.06.2021), натомість ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не має жодної заборгованості перед ФФБ, в особі управителя.
Крім того, щодо правонаступництва ОСОБА_1 , відповідач зазначає, що надані позивачем документи підтверджують право ОСОБА_1 отримати грошові кошти з ФФБ, які було заборговано перед довірителем, та ОСОБА_1 має право вимоги щодо стягнення заборгованості з управителя ФФБ у розмірі 1 097 984,30 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
29.01.2018 між ТОВ «ФК «Толока» (управитель) та ОСОБА_2 (довіритель) було укладено Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 (далі - Договір № 644-4), відповідно до п. 1 Договору довіритель на підставі повного визнання ним правил фінансування будівництва, що затверджені Наказом від 25.12.2015 № 30 надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А (а.с. 42-51).
Відповідно до п. 5 Договору № 644-4 об'єктом будівництва за цим договором є житловий будинок з підземним паркінгом на просп. Космонавта Комарова 1, на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі міста Києва , будівництво якого організовує забудовник та фінансує управитель за рахунок отриманих в управління від довірителів коштів (а.с. 43).
Згідно з п. 6 Договору № 644-4, за довірителем закріплюється об'єкт інвестування з такими основними характеристиками: вид об'єкта інвестування - квартира; будівельна або поштова адреса об'єкта будівництва - м. Київ, просп. Космонавта Комарова 1, на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом'янському районі міста Києва ; номер об'єкта будівництва - будинок № 1, секція № 4 ; номер об'єкта інвестування - 644; поверх 11; кількість кімнат 1; загальна площа об'єкта інвестування відповідно до проекту 42,46 кв.м.; вимірна одиниця об'єкта інвестування - 1 кв.м.
У п. 4 Договору № 644-4 сторони погодили, що після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об'єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2018 ТОВ «ФК «Толока» було видано ОСОБА_2 Свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 644-4 (а.с. 57), з якого вбачається, що ОСОБА_2 було сплачено 730 524,30 грн за договором № 644-4, що також підтверджується квитанцією № 612910042 від 29.01.2018 на суму 730 524,30 з призначенням платежу: «оплата за інвестицію по договору ФФб виду А від 29.01.2018 № 644-4 (за 42,46 кв.м) ОСОБА_2 , без ПДВ» (а.с. 61).
В матеріалах справи наявний Договір уступки майнових прав № У (644-4) /далі - Договір № У (644-4)/ від 29.01.2018, укладений між ТОВ «ФК «Толока» (управитель) та ОСОБА_2 (довіритель) /а.с. 51-52/.
Відповідно до п. 1 Договору № У (644-4), управитель передає, а довіритель набуває майнових прав на об'єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею відповідно до проекту - 42,46 кв.м., який визначений у пункті 6 Договору про участь у ФФБ від 29.01.2018 № 644-4 (а.с. 51).
Згідно з п. 3 Договору У (644-4) управитель підтверджує, що майнові права, які відступаються довірителю, вартість яких зазначена у Свідоцтві про участь у ФФБ виду А № 644-4 від 29.01.2018 № 644-4 у розмірі 730 524,30 грн, на момент підписання цього Договору нікому не належать та на них відсутні права третіх осіб (а.с. 51).
27.06.2018 між ТОВ «ФК «Толока» (управитель) та ОСОБА_2 (довіритель) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 (далі - Додаткова угода № 1) /а.с. 53-54/.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1, на вимогу довірителя (заява від 27.06.2018), відповідно до Правил ФФБ та згідно з п.п. 3 п. 10 Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 цією Додатковою угодою № 1 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 оформлено зміну об'єкта інвестування, а саме, від довірителя відкріплюється об'єкт інвестування однокімнатна квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 42,46 кв.м., житловою площею 17,92 кв.м. та закріплюється новий об'єкт інвестування: двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 61,80 кв.м., житловою площею 34,85 кв.м. (а.с. 53).
Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1, всі кошти сплачені довірителем за попередній об'єкт інвестування, а саме: 730 524,30 грн зараховуються як сплачені за новий об'єкт інвестування (а.с. 53).
У пункті 4 Додаткової угоди № 1 сторони погодили, що довіритель зобов'язується сплатити управителю грошові кошти в сумі 367 460,00 грн за 19,34 кв.м. в зв'язку зі зміною загальної площі нового об'єкту інвестування (а.с. 54).
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2018 ТОВ «ФК «Толока» було видано ОСОБА_2 Свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 509-3 (а.с. 58).
01.06.2021 між ТОВ «ФК «Толока» (управитель) та ОСОБА_2 (довіритель) укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 (далі - Додаткова угода № 2) /а.с. 55-56/.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2, на вимогу довірителя (заява від 01.06.2021) відповідно до Правил ФФБ та згідно з п.п. 3 п. 10 Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 цією Додатковою угодою № 2 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 оформлено розірвання договору про у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 та відкріплення об'єкту інвестування, а саме: двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 61,80 кв.м., житловою площею 34,85 кв.м (а.с. 55).
У пункті 3 Додаткової угоди № 2, сторони дійшли згоди, що сума коштів, що підлягає поверненню управителем довірителю внаслідок укладення цієї Додаткової угоди та припинення Договору за взаємною згодою сторін становить 1 097 984,30 грн (а.с. 55).
На а.с. 63-66 наявна копія нотаріально завіреного договору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя від 08.06.2022, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 в режим особистої приватної власності, зокрема, переходить право вимоги грошових коштів за договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 між ТОВ «ФК «Толока» та ОСОБА_2 , додаткової угоди № 1 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 від 27.06.2018 та додаткової угоди № 2 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 від 01.06.2021 і при відчуженні та розпорядженні згода ОСОБА_2 не вимагається.
Крім того, в матеріалах справи містяться копії: паспорту ОСОБА_1 (а.с. 14-17); картки платника податків ОСОБА_1 (а.с. 18); Правил фонду фінансування будівництва (виду А) /а.с. 19-41/; заяви ОСОБА_2 про зміну закріпленого об'єкта інвестування (а.с. 59); заяви ОСОБА_2 про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 та відкріплення об'єкта інвестування (а.с. 60); рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/6090/22 від 07.09.2022 (а.с. 67-70).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частинами 1-3 статті 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення (див. постанову Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 916/2239/22).
Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки (див. постанову Верховного Суду від 11.01.2024 № 916/1247/23).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вказано у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд враховує, Додатковою угодою № 2, ТОВ «ФК «Толока» та ОСОБА_2 дійшли згоди, що сума коштів, що підлягає поверненню управителем довірителю внаслідок укладення цієї Додаткової угоди та припинення Договору за взаємною згодою сторін становить 1 097 984,30 грн.
В порушення умов Додаткової угоди № 2, ТОВ «ФК «Толока» не повернув ОСОБА_2 зазначену суму коштів, внаслідок чого у відповідача перед ОСОБА_2 виникла заборгованість в розмірі 1 097 984,30 грн.
Враховуючи, що право вимоги грошових коштів за договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 між ТОВ «ФК «Толока» та ОСОБА_2 , додаткової угоди № 1 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 від 27.06.2018 та додаткової угоди № 2 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 644-4 від 29.01.2018 від 01.06.2021 перейшло до позивачки відповідно до договору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя від 08.06.2022, то заборгованість, яка виникла у ТОВ «ФК «Толока» перед ОСОБА_2 , підлягає стягненню на користь позивача - ОСОБА_1 .
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Разом з тим, враховується,що за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками.
Суду доказів оплати визначеної Додатковою угодою № 2 суми не надано.
Отже, судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів після припинення Договору.
Частинами 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Так, надані стороною позивача докази відповідають вимогам ст.ст. 76-79 ЦПК України щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, і дають суду підстави для висновків, викладених вище.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо судових витрат
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 10 979,84 грн судового збору, що підтверджується платіжним інструкцією № 3020503 від 01.04.2024 (а.с. 13).
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 979,84 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (а.с. 13).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до фонду фінансування будівництва (виду А) в особі управителя товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з Фонду фінансування будівництва (виду А) в особі управителя товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» код ЄДРПОУ: 32955460; адреса: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1; e-mail: fktoloka@gmail.com) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ):
- 1 097 984,30 грн (один мільйон дев'яносто сім тисяч дев'ятсот вісімсот чотири гривні тридцять копійок) заборгованості;
- 10 979,84 грн (десять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень вісімдесят чотири копійки) судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. Л. Зуєвич