Справа № 201/9420/24
Провадження № 1-кс/201/3284/2024
16 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 362 КК України, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено факт незаконного заволодіння речовими правами на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Невстановлені особи діючи спільно з приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 використовуючи підроблені документи (паспорт, свідоцтво про народження, РНОКПП, рішення суду та ін.) на ім'я третьої особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 уродженець м. Омськ, рф. здійснили незаконну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5
Невстановлені на даний час особи у другій половині 2023 року звернулись районний суд міста Дніпропетровська (від імені ОСОБА_5 з метою встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території 2 громадян України: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мами заявника) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (чоловіка його матері), які нібито є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення судді районного суду міста Дніпропетровська від 15.09.2023 року було визнано факт смерті двох вищезазначених осіб на тимчасово окупованій території: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Використовуючи вищезазначене рішення суду невідомі особи звернулися до Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з метою внесення відповідних актових записів про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 1845 від 07.10.2023 року) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про смерть № 1825 від 04.10.2023 року) до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Надалі, після внесення відповідних відомостей до ДРАЦС, невідомі особи звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_4 з метою отримання спадщини від померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь її сина ОСОБА_5 та надали їй ряд підроблених документів серед яких були: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , облікову картку платника податків на ім'я ОСОБА_5 , підроблене свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 достеменно знала про факт підробки наданих їй документів, але не дивлячись на це 19.10.2023 року видала свідоцтво на спадщину за законом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до якого останній успадкував від нібито своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, в той же день ОСОБА_4 внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав про нерухоме майно та зареєструвала право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 .
В подальшому, 23.11.2023 року невідомі особи за допомогою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , уклали фіктивний договір купівлі-продажу за умовами якого ОСОБА_5 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 підставній особі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановлено, що громадянина України з анкетними даними: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 не існує, а зазначений номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 не видавався органами Державної податкової служби України жодній особі.
Крім того, встановлено, що справжніми власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , були ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (актовий запис про смерть № НОМЕР_2 від 19.01.2010 року) та її чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (актовий запис про смерть № 469 від 19.01.2010 року). В той же час, жодної інформації щодо осіб з анкетними даними: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в державних електронних реєстрах не було виявлено, окрім двох вищезазначених актових записів про смерть, які були внесені до ДРАЦС на підставі рішення судді районного суду міста Дніпропетровська.
Прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра 02.08.2024 року квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом.
Отже, з метою забезпеченні збереження речових доказів, не допущення відчуження нерухомого майна виникла необхідність у накладенні арешту та заборони розпорядження на вищевказану квартиру.
У засідання прокурор не з'явився звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Постановою прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 від 02.08.2024р. нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18.06.2024 року.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нерухоме майно, є предметом кримінального правопорушення, що воно визнано речовими доказами, що після смерті власниківцієї квартири були вжиті дії стосовно розпорядження цією квартирою на користь третіх осіб і ці дії були вдалими, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування об'єктом нерухомого майна розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії стосовно приватизації або набуття права власності на майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1