про закриття провадження в справі
м. Вінниця
16 серпня 2024 р. Справа № 120/6782/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши матеріали справи за позовом
ОСОБА_1
до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2 (далі- відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.05.2024 позивачем подано скаргу до Вінницької міської ради з проханням провести її розгляд за участі позивача. Разом з тим, 13.05.2024 позивачу була підготовлена відповідь, з якої вбачається, що скаргу розглянуто без участі позивача. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не запрошення позивача на розгляд скарги протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 29.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 10.06.2024 виправлено описку.
Від виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що 06.05.2024 позивач в порядку Закону України «Про звернення громадян» надіслав на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 звернення, зареєстроване за реєстраційним індексом К/01/35701, в якому просив вжити заходів стягнення до винних/ відповідальних осіб, оскільки 06.05.2024 отримав рекомендований лист (штриховий кодовий ідентифікатор 0600914510195), який спочатку було надіслано на поштове відділення Укрпошти 21021 замість 21023, що призвело до затримки доставки листа від 26.04.2024 з запрошенням на розгляд скарг за його участю на 29.04.2024. Просив розгляд звернення провести за його участю.
Вказав, що листом від 13.05.2024, вихідний реєстраційний індекс К/01/35701/1-00-10, Виконавчим комітетом Вінницької міської ради позивача повідомлено, що розгляд його звернення проведено без його участі.
Також вказав, що 26.04.2024 при відправленні запрошень на розгляд звернень позивача від 18.04.2024 за реєстраційним індексом К/21/30781, від 22.04.2024 за реєстраційним індексом К/01/31381 та від 23.04.2024 за реєстраційним індексом К/01/31855 працівником відділу звернень апарату міської ради та її виконавчого комітету допущено технічну помилку, а саме, замість поштового індексу 21023 вказано 21021.
Разом з тим, на думку відповідача, це не призвело до порушень прав та законних інтересів позивача (бути присутнім на розгляді скарг), оскільки враховуючи прохання позивача дата та час розгляду звернень за реєстраційними індексами К/21/30781, К/01/31381, К/01/31855 попередньо була узгоджена з ним в телефонному режимі, а саме на 29.04.2024 на 14.00 год. у кімнаті прийому №1 приміщення відділу звернень апарату міської ради та її виконавчого комітету за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, 1-й поверх. Крім того, 26.04.2024 на адресу електронної пошти позивача supersan3@ukr.net, зазначену у зверненнях, були надіслані електронні листи-запрошення.
Відповідач вважає, що вжили всіх належних та достатніх заходів для повідомлення позивача про дату та час розгляду його звернень, повідомивши останнього телефонним зв'язком та шляхом надсилання на адресу електронної пошти відповідного повідомлення.
Від заступника міського голови м. Вінниці ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній також проси відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Як зазначає позивач, 06.05.2024 він надіслав на електронну пошту відповідача скаргу, в якій, серед іншого, просив здійснювати розгляд його скарги за його участі та узгодити дату й час та вручити письмове запрошення поштою не менше ніж за 3 робочі дні.
Відповідач листом від 13.05.2024 повідомив позивача, що розгляд його звернення проведено без його участі.
Позивач вважає, що відповідач не виконав вимоги ст. 18-19 Закону України «Про звернення громадян» та розглянув скаргу без його участі, а тому, на його думку, така бездіяльність відповідача порушує його право на звернення, яке закріплене ст. 40 Конституції України, у зв'язку з чим і звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи наведені сторонами доводи на обґрунтування позову, та заперечень щодо позовних вимог, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом №393/96-ВР.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Статтею 15 цього Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Отже, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
За правилами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.
Як встановлено судом, за змістом заявленого позову та згідно з доводами позивача предметом оскарження у цій справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень ОСОБА_2 , що виявилась у не запрошенні ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 06.05.2024.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
На підставі частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, наведеними нормами процесуального закону передбачено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою саме ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Перевіряючи при цьому правомірність оскаржуваного у справі рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, серед іншого, чи не порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення.
Як встановлено судом, зміст поданої скарги позивача від 06.05.2024 зводився до необхідності вжиття заходів стягнення до винних/відповідальних осіб, оскільки, як вказав позивач, 06.05.2024 він отримав рекомендований лист, однак встановив, що лист спочатку було направлено на відділення пошти з індексом « 21021», а не на його адресу з індексом « 21023», що призвело до затримки доставки листа від 26.04.2024.
У відповідь на цю заяву листом від 13.05.2024 № К/01/35701/1-00-10 виконавчим комітетом Вінницької міської ради за підписом заступника міського голови, серед іншого, повідомлено позивача про розгляд поданого звернення (скарги) позивача від 06.05.2024 та повідомлено, що з виконавцем проведено роз'яснювальну роботу щодо допущеної технічної помилки в частині зазначення вірного індексу та наголошено у необхідності бути в подальшому уважним при оформленні та ретельній перевірці всіх даних.
Тобто, відповідачем фактично здійснено розгляд звернення (скарги) позивача від 06.05.2024, тобто вчинено дії щодо фактичного розгляду звернення, й надано відповідь.
Натомість предметом заявленого позову у цій справі позивачем визначено не протиправність такого рішення, а саме бездіяльність відповідача під час розгляду звернення від 06.05.2024, яка полягає в невиконанні зобов'язання згідно зі ст.18-19 Закону України «Про звернення громадян», а саме не запрошення відповідачем позивача на розгляд його скарги від 06.05.2024.
При цьому, надана на звернення (скаргу) від 06.05.2024 відповідь відповідача у листі від 13.05.2024 № К/01/35701/1-00-10 не є предметом оскарження у цій справі.
Суд звертає увагу, що після прийняття рішення суб'єктом владних повноважень за результатами розгляду звернення неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб'єкта владних повноважень під час розгляду звернення не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправним рішення, прийнятого за наслідками розгляду звернення.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час розгляду звернення, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на обґрунтованість і законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення за результатами розгляду звернення.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/2743/21 суд враховує сформований Великою Палатою підхід в контексті правовідносин подібних з цією справою, за якого у випадку надання суб'єктом владних повноважень заявнику відповіді на його звернення належним способом захисту порушеного права заявника є оскарження рішення цього суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатами розгляду звернення (скарги). Неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб'єкта владних повноважень під час розгляду звернення (незапрошення позивача на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; непроведення об'єктивної та всебічної перевірки звернення) може бути підставами позову про визнання протиправним рішення, прийнятого за наслідками розгляду звернення, але не може бути предметом окремого позову.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у цій же постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/2743/21, спір, предметом якого є неправомірність окремих дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час розгляду звернення, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий підхід узгоджується зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду в аспекті можливості оскарження дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень після настання певних юридично значимих наслідків.
Аналогічно як і у постанові від 7 липня 2022 року справі №160/2743/21, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року по справі №816/228/17 (яка стосується інших правовідносин, але демонструє сталий підхід до вирішення спорів у справах, в яких суб'єктом владних повноважень вже прийнято рішення) було сформовано правовий висновок, який зводиться до того, що самостійно неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідком такої перевірки. ВП ВС вказала на те, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Отже, за подібних з цією справою обставин Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/2743/21 зроблено правовий висновок, що дії/бездіяльність відповідача не можуть бути предметом судового оскарження окремо від рішення відповідача, прийнятого за результатами розгляду звернення (скарги) позивача , а тому такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Провадження у справі № 120/6782/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: