Ухвала
14 серпня 2024року
м. Київ
справа № 757/16165/21
провадження № 61-16238св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, зобов'язання вчинити певні дії за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України вартість не повернутого автомобіля марки «ТОУОТА CAMRY» у розмірі 154 408,00 грн; суму розмитнення автомобіля марки «LEXUS СТ200Н» у розмірі 219 778,00 грн; відсотки за депозитом за річне користування Генеральною прокуратурою України вилученими грошовими коштами в сумі 1 152 709,00 грн; суму недоотриманих коштів за виконану роботу в розмірі 12 520 125,00 грн; відшкодування моральної шкоди в розмірі 31 000 000,00 грн та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 253 500,00 грн; зобов'язати прокуратуру видалити позивача уз усіх реєстрів стосовно кримінального провадження від 27 лютого 2015 року № 42015000000000257 (кримінальна справа від 15 грудня 2008 року № 49-2632); зобов'язати прокуратуру принести офіційні вибачення через засоби масової інформації всеукраїнського рівня за його незаконне кримінальне переслідування, спростувати інформацію в мас медіа України та надати йому аналогічний за обсягом ефірний час, який був використаний правоохоронцями для дискредитації позивача та інших на відповідних телеканалах України.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 18 квітня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди 2 950 267,00 грн та 871 000,00 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду. В іншій частині позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 26 вересня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора та Державної казначейської служби України залишив без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року залишив без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі Офісу Генерального прокурора, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову; в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора.
22 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, зобов'язання вчинити певні дії за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов