31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 672/489/22
провадження № 61-2820св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради
особа, яка подала заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року у складі судді Пономаренка Л. Е. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у складі суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М.. Ярмолюка О. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельних ділянок загальною площею 1,75 га з кадастровими номерами 6821283900:07:003:1220 та 6821283900:06:001:0115, право власності на які посвідчено державними актами на право власності на земельні ділянки відповідно серії ЯЕ №016636 та серії ЯА №969693, передавши їх у власність територіальної громади в особі Городоцької міської ради.
Позовна заява мотивована тим, що зазначені земельні ділянки належали на праві власності на підставі вказаних державних актів ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась. За життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я ОСОБА_2 , який також був зареєстрований за вказаною адресою, на день смерті ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, відомості щодо спадкоємців після смерті останнього в спадковому реєстрі відсутні, спадкова справа не заводилась, у зв'язку з чим прокурор в інтересах держави в особі Городоцької міської ради звернувся до суду із заявою про визнання спадщини у вигляді земельних ділянок, що належать ОСОБА_3 , відумерлою, передавши їх у власність територіальної громади відповідно до закону.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року задоволено заяву Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Визнано відумерлою та передано у власність територіальної громади в особі Городоцької міської ради спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входять: земельна ділянка площею 1,40 га кадастровий номер 6821283900:06:001:0115, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності серії ЯА №9696936, та земельна ділянка площею 0,35 га кадастровий номер 6821283900:07:003:1220, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності серії ЯЕ №016636.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Городецького районного суду Хмельницької області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Підставою для залишення позову без руху суддя зазначив недотримання заявником під час звернення до суду із вказаною заявою вимог пункту другого частини третьої статті 426 ЦПК України, а саме не був доданий документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 744,30 грн.
Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалу мотивовано тим, що заявник не усунула недоліки, визначені ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року протягом встановленого строку, документи на підтвердження сплати судового збору не надала, судовий збір не сплатила, що є підставою для повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявнику.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року залишено без змін з підстав, зазначених судом першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
27 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 22 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
16 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час ухвалення судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального законодавства, не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 03 липня 2019 року у справі №911/1521/18 та від 20 жовтня 2022 року у справі №911/3554/17.
Суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки аргументам заявника щодо вибору норми права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин та не врахували роз'яснень, правових позицій щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Так, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що положення підпунктів 1-5 пункту першого частини другої статті четвертої Закону України «Про судовий збір» не містять ставки судового збору за подання до суду першої інстанції заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, що є прогалиною у законодавстві про судовий збір. Зазначена у підпункті 6 пункті першому частини другої статті четвертої Закону України «Про судовий збір» ставка за подання до апеляційного суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами не може бути застосована до вказаних правовідносин. Отже, ставка судового збору за подання до суду першої інстанції заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами нормами Закону України «Про судовий збір» не передбачена. Крім того, подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими або виключними обставинами, де вбачається спір про право, не є тотожним з поданням заяви у справах окремого провадження, де має бути відсутнім спір про право. Зазначене свідчить про те, що судами неправильно визначений розмір судового збору. Несплата судового збору у розмірі 744,30 гривень є принциповою позицією заявника, такі вимоги суду не відповідають чинному законодавству, є штучно створеною перешкодою для реалізації заявником права на доступ до правосуддя.
Доводи інших учасників справи
03 квітня 2024 року керівник Волочиської окружної прокуратури засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій вважав доводи заявника необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, просив залишити в силі ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області та постанову Хмельницького апеляційного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України.).
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві, передбаченим окремим розділом ЦПК України (статті 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень»).
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Під час вирішення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має керуватися визначеними частиною другою статті 423 ЦПК України підставами, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а також тим, що заявник дотримався умов, які містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.
Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
При цьому, у пункті 1 частини першої статті 424 ЦПК України визначено, що із вказаної підстави заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до вимог частини третьої статті 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Отже, правом подавати заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами наділені лише учасники справи, в даному випадку - заявник.
З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.
У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою разом із відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.
Схожі за змістом правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61?6732св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 295/8984/15-ц (провадження № 61-17689св19), від 01 грудня 2021 року у справі № 645/286/16-ц (провадження № 61-1441св21), від 07 липня 2021 року у справі № 452/2936/18 (провадження № 61-20058св19), від 01 березня 2023 року у справі №761/33869/14-ц (провадження № 61-6950св20).
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 не брала участі у розгляді заяви про визнання спадщини відумерлою, не була залучена судом першої інстанції до участі в ній, а тому за приписами пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України ОСОБА_1 не мала права на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд першої інстанції, постановивши ухвалу про повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 з підстав неусунення останньою недоліків відповідно до ухвали Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року, залишив поза увагою вказані вище обставини.
У разі, якщо ОСОБА_1 вважала, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року вирішено питання про її права, свободи чи обов'язки, вона мала право звернутися до суду з апеляційною скаргою з одночасним заявленням відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є наданням новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Відповідно до частини першої, другої статті 352 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Таким чином, встановивши, що із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду звернулася особа, яка не є учасником справи, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті такої заяви.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 7 липня 2021 року у справі №452/2936/18.
Переглядаючи ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції також, не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не є учасником справи та особою, яка в розумінні статті 424 ЦПК України має право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та дійшов помилкового висновку і залишив ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року без змін.
З огляду на зазначене, з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), колегія суддів вважає наявними правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Оскільки перегляд рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року за нововиявленими обставинами відбувся за заявою особи, яка не була учасником справи та не мала повноважень на подання такої заяви, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року, колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
А. С. Олійник
В. В. Сердюк