Справа №583/1024/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.
Номер провадження 33/816/698/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
16 серпня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Баришевої А.І. захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яценка Д.І., розглянувши в режимі відеоконференції у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яценка Д.І. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 27 лютого 2024 року близько 13 год. 35 хв. в м. Охтирка Сумської області по вул. Індустріальній, 8, керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відмовився, чим порушив. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Яценко Д.І. подав апеляційну скаргу, яку в подальшому доповнив та просив скасувати постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.04.2024 та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять документального підтвердження правомірності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Так, жодних порушень ПДР України останнім не допущено.
Окрім цього, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.04.2024, скасована постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1513692 від 24.02.2024, відносно ОСОБА_1 , за порушенням останнім п.п. 2.1 а ПДР України.
Також долучені до матеріалів справи відеозаписи не підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Так, на вказаних доказах вбачається, як транспортний засіб «ВАЗ 2107» почав рухатися заднім ходом та різко зупинився.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , останні в салоні автомобіля вживали спиртні напої, транспортний засіб знаходився в нерухомому стані, коробка передач була переведена на задню передачу, а ключ знаходився у замку запалювання. Свідок ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та злякавшись працівників поліції, які під'їхали до автомобіля, випадково повернув ключ у замку запалювання, від чого автомобіль різко поїхав заднім ходом. Проте ОСОБА_1 знаходячись за кермом, відразу натиснув на гальма.
Таким чином, останній не проводив у дію двигун транспортного засобу, не керував ним під час руху назад та не мав наміру їхати. З огляду на викладене, ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не керував транспортним засобом.
Від так, суд першої інстанції, діючи упереджено, безпідставно виправдав незаконні дії поліцейських та притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник вказував на порушення працівників поліції при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 , зокрема відсутністю свідків.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яценка Д.І., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2024 року серії ААД № 009762;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено відмова ОСОБА_1 проходити медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я;
- відеозаписів із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівників поліції, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля, вбачається, як 27 лютого 2024 року близько 13 год. 35 хв. працівники поліції на службовому автомобілі під'їхали до автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Вийшовши з салону автомобіля ОСОБА_1 почав тікати від працівників поліції, проте був зупинений та повідомлений про надходження скарг від громадян стосовно керування даним транспортним засобом особою, яка перебуває в стані сп'яніння.
Після встановлення особи водія, відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, на що останній відмовився.
На підставі вищевикладеного, працівниками поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими долученими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять даних про підстави для зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.
Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що працівники поліції під'їхали до автомобіля «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля продуктового магазину, у зв'язку з отриманням від громадянин інформації про керування водієм вказаного транспортного засобу в стані сп'яніння. Саме з метою перевірки отриманого повідомлення, поліцейськими було вчинено заходи на перевірку особи, яка керувала вказаним транспортним засобом.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №11-21сап21 (реєстраційний номер рішення101473367)).
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Таким чином, водій ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні його дії та ознаки сп'яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та наданими відеофіксаціями даного адміністративного правопорушення - є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки відповідальність особи за ч.1 ст. 130 КУпАП настає не тільки у разі керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, а й у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом нічим не підтверджені, та згідно даних відеозапису, останній жодного разу не вказував на те, що за кермом була інша особа.
Окрім цього, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що 24.02.2024 знаходився біля магазину за адресою АДРЕСА_2 , куди під'їхав на автомобілі ОСОБА_1 . Оскільки вони давно не бачилися, вирішили випити спиртні напої, що і зробили в салоні автомобіля.
Таким чином, пояснення свідка ОСОБА_2 у своїй сукупності з іншими долученими до матеріалів справи доказів, підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Доводи апелянта про те, що автомобіль почав рух назад через дії саме свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд не бере до уваги, оскільки саме водій несе відповідальність за керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.
Апеляційні твердження апелянта про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичне режимі серії ЕНА № 1513692 від 24.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП було скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення, жодним чином не спростовують факту відмови останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та дійшов до вірних висновків, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Крім того, скасування судом постанови про накладення адміністративного стягнення в порядку Кодексу адміністративного судочинства України не має преюдиційного значення для розгляду даної справи у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того є безпідставними і доводи викладені захисником в доповненнях до апеляційної скарги про незаконність дій працівників поліції за відсутності свідків, оскільки з матеріалів провадження прямо слідує, що вівся відеозапис події.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги з доповненнями захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яценка Д.І., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яценка Д.І. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.