Номер провадження: 22-ц/813/3891/24
Справа № 2-1091/09
Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
06.08.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.
суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.
за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 11 грудня 2023 року
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1091/09,
встановив:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною вище заявою, у якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа №2-1091/09, виданий Іллічівським міським судом Одеської області на підставі ухвали суду від 05 жовтня 2021 року про стягнення з неї на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1608035,59 грн та судових витрат в сумі 865 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що у березні 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із заявою, в якій просив поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі №2-1091/09, виданого Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору сумі 1 608 035,59 грн та судових витрат у розмірі 865 грн та видати дублікат виконавчого листа по вказаній справі №2-1091/09.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року заяву АТ «Державний ощадний банк України» було задоволено, видано АТ «Державний ощадний банк України» дублікат виконавчого листа по справі №2-1091/09 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору в сумі 1 608 035,59 грн, судові витрати у розмірі 865 грн та поновлено АТ «Державний ощадний банк України» строк для пред'явлення до виконання цього виконавчого листа №2-1091/09.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року скасовано ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року, відмовлено у задоволенні вимог вказаної вище заяви АТ «Державний ощадний банк України» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 11 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа №2-1091/09, виданий Іллічівським міським судом Одеської області на підставі ухвали суду від 05 жовтня 2021 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 608 035,59 грн та судових витрат в сумі 865 грн.
В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України», просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 11 грудня 2023 року та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, вказуючи про неправильне застосування судом норм матеріального права, та порушення норм процесуального права.
Скаржник, із посиланням на правові висновки, викладені у постанові від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/15-ц, зауважує, що пункт 4 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV передбачає скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника скаржника адвоката - Шидерову Н.С. та представника ОСОБА_1 адвоката - Боднара М.О. за доводами апеляційної скарги стягувача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що однією із матеріальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставина, що свідчить про відсутність у боржника обов'язку повністю або частково виконати зобов'язання, у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вимог вказаної заяви ОСОБА_1 та визнання таким, що не підлягає виконанню дублікату виконавчого листа №2-1091/09, виданого Іллічівським міським судом Одеської області на підставі ухвали суду від 05 жовтня 2021 року, водночас не погоджується із мотивами з яких виходив суд ухвалюючи оскаржуване судове рішення, зважаючи на таке.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2009 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у сумі 1608035,59 грн, судовий збір в розмірі по 850 грн з кожного та по 15 грн з кожного витрати на ІТЗ.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року заяву АТ «Державний ощадний банк України» задоволено, видано АТ «Державний ощадний банк України» дублікат виконавчого листа по справі №2-1091/09 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредитному договору в сумі 1608035,59 грн та судових витрат у розмірі 865,00 грн, а також поновлено АТ «Державний ощадний банк України» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-1091/09 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредитному договору в сумі 1 608 035,59 грн та судових витрат у розмірі 865,00 грн.
Постановою приватного нотаріуса виконавчого округу Одеської області Цинєвим А.О відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1091/09, виданого Іллічівським міським судом Одеської області на підставі ухвали суду від 05 жовтня 2021 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредитному договору в сумі 1 608 035,59 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року скасовано ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та про видачу дублікату виконавчого листа, у задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.
Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); якщо виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі N 824/67/20.
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі N 824/2/22 зазначено, що законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі N 520/1466/14-ц (провадження N 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі N 824/67/20 (провадження N 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі N 2-118/2001 (провадження N 61-1762ав22), 19 січня 2023 року у справі N 824/2/22 (провадження N 61-9190ав22).
Колегія суддів виснує про наявність процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на скасування постановою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 05 жовтня 2021 року та відмову у задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа по справі №2-1091/09 до виконання, а отже і пред'явлення стягувачем вказаного вище виконавчого листа до виконання відбулось поза межами строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, і залишив поза увагою недоведеність відсутності у боржника обов'язку повністю або частково виконати зобов'язання, у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, а отже помилково послався на таку обставину, як на підставу для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Водночас колегія суддів, відхиляючи доводи скаржника про те, що за обставинами цієї справи відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки скасування судового рішення на підставі якого було видано останній є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, зауважує про таке.
Дійсно, відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Заразом, за обставинами цієї справи, виконавчий документ у справі видавався на примусове виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2009 року у справі №2-1091/09, відтак виключно його скасування чи визнання нечинним, на підставі п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження”, мало б наслідком закінчення виконавчого провадження, відкритого з його примусового виконання.
Посилання ж скаржника про відсутність обставин для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, з огляду на зміст п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження”, зводяться до суб'єктивного тлумачення норм права.
Не релевантними обставинам цієї справи є також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/15-ц, оскільки, на відміну від обставин цієї справи, у справі, що розглядалась касаційним судом заявник мотивував свою заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню припиненням матеріального обов'язку перед стягувачем на підставі рішення суду, у зв'язку із чим суд виснував про відсутність визначених пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV підставі (зміст якого є тотожним п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження”) для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на наведене, апеляційна скарга АТ «Державний ощадний банк України» підлягає задоволенню частково, а оскаржуване судове рішення потрібно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 11 грудня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст постанови складено 09 серпня 2024 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: М.В. Назарова
Н.В. Стахова