202/132/24
1-кп/202/1039/2024
16 серпня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12023052420000230 від 12 липня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Махарадзе, Грузія, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовеця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який проходить військову службу на посаді начальника комплексу радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним
11 липня 2023 року близько о 16 годині, після того, як штаб-сержант ОСОБА_3 , з метою виконання своїх службових обов'язків, покинув територію розташування взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_6 почав вживати спиртні напої, тим самим відпочивати та проводити час на власний розсуд не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
В подальшому, близько 20 години 30 хвилин 11 липня 2023 року, штаб-сержант ОСОБА_3 , повернувшись до місця дислокації підрозділу, виявив солдата ОСОБА_6 в нетверезому стані, та який продовжував вживати спиртні напої. Крім того, штаб-сержант ОСОБА_3 будучи старшим в даному будинку, почав робити усні зауваження солдату ОСОБА_6 з приводу перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, на що солдат ОСОБА_6 не реагував та нецензурно висловлювався в бік штаб-сержанта ОСОБА_3 , крім того бив посуд та гучно слухав музику, та будучи обуреним нецензурними висловлюваннями в свою адресу та діями ОСОБА_6 , у штаб-сержанта ОСОБА_3 виник кримінальний протиправний умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті солдату ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел спрямований на вбивство солдата ОСОБА_6 , штаб сержант ОСОБА_3 близько 23 години 45 хвилин 11 липня 2023 року, перебуваючи на території розташування взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , будучи невдоволеним поведінкою солдата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу перебував у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, з метою помсти за образливі висловлювання на його адресу та розправи за неодноразові дії з боку останнього, направлені на перешкоджання відпочинку штаб-сержанта ОСОБА_3 та розладу дисципліни у підрозділі, шляхом гучного прослуховування музики та биття посуду, знаходячись у спальній кімнаті за вищезазначеною адресою, він ( ОСОБА_3 ) взяв ввірену йому для службового користування бойову нарізну вогнепальну зброю - 5,45мм автомат Калашникова (АК-74), № НОМЕР_2 , 1990 року виготовлення, з приєднаним до нього магазином з бойовими припасами, перевів перемикач вогню в положення одиночної стрільби, відвів затворну раму в крайнє положення і відпустив її, чим дослав патрон у патронник і привів автомат у бойову готовність та здійснив з дистанції близько 2 метрів два постріли в солдата ОСОБА_6 , з яких одна куля влучила в область грудної клітки останнього, чим спричинив солдату ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді вогнепального кульового наскрізного проникаючого поранення грудної клітки зліва з вогнепальним переломом 3 та 6 ребер зліва, контузію нижніх та верхніх часток лівої легені, двобічний гемопневмоторакс, тобто, штаб-сержант ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як від спричинених тілесних ушкоджень смерть солдата ОСОБА_6 не настала.
Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково, суду показав, що він з солдатом ОСОБА_6 проходив разом військову службу. Під час проходження військової служби, починаючи з 2022 року між ними конфліктів не було. В той день солдат ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння, після вечері, під час якої ОСОБА_6 не було, показав йому де і що можна поїсти. Через деякий час знов зайшов на кухню і побачив там ОСОБА_6 , який випивав коньяк і поруч стояла недопита пляшка коньяку, у зв'язку з чим відвів ОСОБА_6 спати, але він пішов на вулицю нібито попити. ОСОБА_6 довгий час не було, тому пішов подивитись де він, знайшов його на вулиці і знову привів до ліжка та сам заснув, через деякий час прокинувся від шуму і пішов на звук, який було чутно з кухні, зайшовши туди побачив там ОСОБА_6 , який знову випивав, після цього привів ОСОБА_6 знову до ліжка та сам ліг, а в цей момент ОСОБА_6 почав грати в ігри на телефоні, чим заважав всім спати, тому зробив йому зауваження, але він не реагував. Після чого ОСОБА_6 встав з ліжка та направився у його бік, намагався його зупинити словами, але він не реагував, тоді він взяв автомат і смикнув затвор, однак ОСОБА_6 не відреагував, тому він зробив попереджувальний постріл у підлогу, але ОСОБА_6 все одно не реагував, намагався зробити постріл в стелю, але ОСОБА_6 підійшов дуже близько і постріл прийшовся в груди ОСОБА_6 . Обвинувачений ОСОБА_3 додав, що автомата у ОСОБА_6 він не бачив та в приміщенні було приблизно десь 5 військовослужбовців.
Вину визнав частково, з огляду на те, що умислу убивати солдата ОСОБА_6 у нього не було, в судових дебатах зазначив, що перебував у стані необхідної оборони.
Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_6 , суду показав, що приблизно о 23 годині дати не пам'ятає, повернулись на територію розташування підрозділу, слухав музику та випивав коньяк, ОСОБА_3 йому декілька разів робив зауваження щодо музики, щодо вживання алкоголю, але він не реагував і продовжував випивати та слухати музику, на кухні випадково розбив посуд. ОСОБА_3 виходив рази три і намагався його покласти спати, в кімнаті було темно, почув постріл і відчув, що його поранено.
Показання свідків
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 11.07.2023 вечеряли, потерпілий вживав алкоголь, ОСОБА_3 його заспокоював. Потім ліг спати, ОСОБА_6 теж ліг спати, але з увімкненою музикою, яка заважала спати. Виник конфлікт між потерпілим і обвинуваченим, скрізь сон почув постріл, побачив один навпроти одного ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з автоматом в руках, через декілька секунд відбувся другий постріл, ОСОБА_6 впав на підлогу. Після цього ОСОБА_3 надавав медичну допомогу потерпілому, свідок разом з ОСОБА_10 перев'язували рану потерпілому.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 11.07.2023 повечеряли і він ліг спати. Потерпілий вживав алкоголь. Почув постріл, потім ще один, прокинувшись, зайшов в сусідню кімнату, побачив ОСОБА_6 на землі. ОСОБА_3 повідомив, що він здійснив постріл з автомата, при цьому куля зачепила ОСОБА_6 . ОСОБА_3 надавав медичну допомогу потерпілому і потім повіз його в медичний заклад.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 11.07.2023 повечеряли, потерпілий не був тверезим, він на кухні розбив посуд, гучно слухав музику. ОСОБА_3 намагався його заспокоїти, хотів вкласти спати. Врешті ОСОБА_6 ліг спати, але при цьому слухав музику, яка всім заважала. Свідок знаходився в сусідній кімнаті. Почув постріл, через 5-7 с. ще один постріл. За декілька хвилин зайшов в кімнату, ОСОБА_6 вже надавали медичну допомогу, рана була в районі грудей. Чув як після пострілів ОСОБА_3 казав: «Що я в нього попав? Не може бути, вставай, не притворяйся».
Свідок ОСОБА_10 про обставини кримінального правопорушення показати нічого не зміг, зазначив, що прокинувся від звуку пострілу, побачив пораненого, разом з іншими надав йому допомогу.
Докази, досліджені судом на підтвердження встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення:
- протокол огляду місця події від 12.07.2023 року з додатками до нього, відповідно до якого, об'єктом огляду є будинок в АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено автомат АК-74, НОМЕР_3 з 28 набоями, ганчірку зі слідами крові, 2 гільзи з маркуванням 270х82.
- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_6 № 122 від 18.10.2023, згідно якого на тілі ОСОБА_6 виявлено вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітки зліва з вогнепальним переломом 3 та 6 ребер зліва, контузією нижніх та верхніх часток лівої легені, двобічним гемопневмотораксом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 за обставин, на які вказав свідок ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 в ході їх допитів та слідчих експериментів, проведених за їх участі.
- висновок судової експертизи зброї №СЕ-19/104-23/24833-БЛ від 02.08.2023, відповідно до якого виявлені в ході огляду місця події 2 гільзи стріляні з закріпленої за ОСОБА_3 зброї - автомата АК-74, з номером НОМЕР_2 .
- протокол слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 12.07.2023, із додатками, в ході якого обвинувачений детально розповів та показав про обставини вчинення ним злочину.
- висновок судової психологічної експертизи № 1329 від 04.01.2024, згідно якої під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 у останнього наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення обставин подій, ознаки психологічного тиску на нього відсутні.
- протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 12.07.2023, із додатками, в ході яких свідки детально розповіли та показали про відомі їм обставини вчинення злочину.
- протокол слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 26.10.2023, із додатками, в ході яких потерпілий детально розповів та показав про обставини вчинення злочину щодо нього ОСОБА_3
- висновок судово-медичної експертизи № 158, в якому зазначено, що не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 за обставин, на які він вказав в ході допиту та слідчого експерименту.
- висновок судової психологічної експертизи № 1330 від 04.01.2024, згідно з якою під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_6 у останнього наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення обставин подій, ознаки психологічного тиску на нього відсутні.
наказом №146 від 26.05.2023 командира військової частини НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника комплексу радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби.
- висновок судово-психіатричного експерта №630 від 18.10.2023 року, відповідно до якого, обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення ним злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 на даний час будь-яким психічним захворюванням не страждає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Мотиви суду
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, перевіривши їх за критеріями належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дійшов таких висновків, що наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України поза розумним сумнівом.
Обвинувачення ОСОБА_3 обґрунтовується як його показаннями про обставини вчинення злочину, так і процесуальними діями, слідчими експериментами, якими було встановлено знаряддя вчинення злочину, механізм спричинення тілесних ушкоджень, внаслідок яких ОСОБА_6 отримав тілесні ушодження, при проведенні слідчого експерименту, було встановлено, що саме ОСОБА_3 здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_6 з автомата, від яких останній отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до висновків проведених експертиз встановлено спосіб спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , а також те, що тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого ОСОБА_6 були нанесені пострілом з автомату, що був вилучений в ході проведення огляду та закріплений за ОСОБА_3 ..
Заява ОСОБА_3 про те, що він вистрілив в підлогу, другий постріл хотів зробити в стелю, коли підіймав автомат вгору, автомат вперся в груди потерпілого, і він вистрілив, це відбулось випадково, через збіг негативних обставин та він не мав умислу на вбивство свого товариша, не знайшли свого підтвердження у суді.
Доводи обвинуваченого з цього приводу не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб'єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.
Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.
Вбивство з необережності, на відміну від умисного вбивства, має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Як встановлено судом, характер пострілів та локалізація тілесних ушкоджень, завданих потерпілому, вказують на те, що постріли були не випадковими, а прицільними, адже одна куля влучили в ОСОБА_6 , а саме у грудну клітину, умисел на вбивство підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_7 , Пригоди та ОСОБА_8 , під час проведення слідчих експериментів, де вони показали що були присутніми у кімнаті під час даної події та чули і бачили постріли, які робив ОСОБА_3 .
Водночас обвинувачений як військовослужбовець мав навички стрільби та поводження з автоматом, тому достеменно знав і не міг не передбачати, до яких тяжких наслідків призведе застосування автоматичної зброї, яка направлена на потерпілого, обов'язково його вразить.
Щодо заяви обвинуваченого про перебування ним у стані необхідної оборони, то суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК).
Такі самі ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
З фактичних обставин та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 першим застосував до потерпілого насильство, завдавши декілька пострілів з вогнепальної зброї в його бік, в тому числі й у життєво важливий орган - грудну клітину, спричинивши, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження.
Тобто, судом не встановлено будь якого суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого, окрім бажання напитись та розважитись, що виключає для обвинуваченого стан необхідної оборони
Кваліфікація дій обвинуваченого
ОСОБА_3 повинен нести кримінальну відповідальність за закінчений замах на умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Зважаючи на те, що життя людини, згідно зі ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя, а серед злочинів проти особи вбивство становить особливу небезпеку, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд враховуючи наявність обставин справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_3 , відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме реального покарання, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_3
Вирішення питання щодо судових витрат
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судових експертиз на суму 18 969,60 грн.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк покарання обвинуваченому обчислювати з моменту затримання - 12.07.2023 року.
Зарахувати строк у покарання строк попереднього ув'язнення.
Арешт накладений ухвалою суду від 19.07.2023 року на речові докази - скасувати.
Речові докази: ганчірка зі слідами речовини бурого кольору, дві гільзи з маркуванням 270х82 - знищити, набої з маркуванням 270х82 у кількості 28 штук автомат АК-74 № НОМЕР_2 , один магазин, - повернути до військової частини НОМЕР_1 , диски з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз у сумі 18 969,60 грн.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1