Справа № 202/7758/24
Провадження № 1-кс/202/5304/2024
08 серпня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024040000000948 від 15.06.2024 року, про вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.121 ,ч.1 ст.125 КК України у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, маючого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , депутатом не є, особою з інвалідністю та особою котра перебуває на соціальному забезпеченні не є, пенсіонером не є, з базовою вищою освітою, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Слідчий звернулася до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
15.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, які додані до клопотання .
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2024 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 13.08.2024 року.
Досудове розслідування не може бути завершеним до закінчення строку дії зазначеної ухвали , тому що для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно:
- отримати та долучити до матеріалів висновок судово-медичної експертизи
за напрямком дослідження судової імунології, призначеної 17.06.2024;
- отримати та долучити до матеріалів висновок судово-медичної експертизи
за напрямком дослідження судової цитології, призначеної 18.06.2024;
- отримати та долучити до матеріалів висновок судово-медичної експертизи
за напрямком молекулярно-генетичної, призначеної 18.06.2024;
- отримати та долучити до матеріалів висновок судово-медичної експертизи
за напрямком дослідження судової імунології, призначеної 12.07.2024;
- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок медико-криміналістичної експертизи, призначеної 24.06.2024;
- провести тимчасовий доступ з виїмкою медичної документації щодо надання проходження лікування ОСОБА_11 у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету МОЗ України;
- за результатами отриманої медичної документації провести судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 ;
- після отримання висновку судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 провести додаткову судово-медичну експертизу за результатами проведеного слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_11 ;
- призначити та провести порівняльну трасологічну експертизу по вилучених капцях з місця події, а також капцях, вилучених на території Нікопольського РУП ГУНП, зі слідами на шортах потерпілого ОСОБА_12 ;
- провести впізнання взуття та одягу, вилученого у ході огляду місця події
зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
- встановити та допитати як свідка особу на ім'я « ОСОБА_13 », прізвисько « ОСОБА_14 » та інших свідків та очевидців події;
- з урахуванням отриманих висновків експертиз надати належну правову кваліфікацію діям підозрюваного ОСОБА_6 , скласти та вручити останньому повідомлення про підозру в остаточній редакції;
- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність.
В ході досудового розслідування продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вказує, що підозрюваний ОСОБА_6 реально може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, у випадку доведення вини, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_6 офіційно непрацевлаштований, постійного джерела доходів не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які могли б стримати останнього не змінювати місце проживання.
Крім того, ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилення від відповідальності, з місця скоєння злочину втік та здійснив заходи щодо приховування слідів злочину, а тому він і в подальшому зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 намагався приховати свої злочинні дії, які виразились у намаганні шляхом прання знищити біологічні сліди на одязі, у який був одягнений ОСОБА_6 у час спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та сховати його від органів досудового розслідування, а тому підозрюваний ОСОБА_6 може в подальшому знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 реально може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, а тому є досить високий ризик того, що перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосування насильства з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень.
Також, ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 реально може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки встановлено що, 14.06.2024 року ОСОБА_6 спричинив тілесні ушкодження свідку ОСОБА_11 , та враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені всі свідки та очевидці, яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_6 вказаного злочину, а тому останній може впливати на даних осіб для зміни їх показів, в тому числі із застосуванням насильства, тобто може вчинити інше правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Вказав, що ризики не зменшились. В строк зазначений в ухвалі слідчий не зможе закінчити досудове розслідування, тому що необхідно завершити експертні дослідження та виконати багато слідчих дій. Ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування продовжений. Тому просив продовжити строк дії запобіжного заходу до закінчення строку досудового розслідування
Слідчий в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, додавши, що підозрюваний намагався спотворити речові докази, приховував знаряддя вчинення злочину та мобільний телефон, а тому буде доречно продовжити йому строк тримання під вартою.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання. Наголошував, що відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що підозра ОСОБА_15 у вчиненні злочину за ч.2 ст.212 КК України повідомлена лише на підставі суперечливих та неправдивих показів ОСОБА_11 , який був в стані алкогольного сп'яніння, був виявлений на місті злочину і він можливо і є причетним до скоєння цього злочину. Тому підозру за ч.2 ст.122 КПК України вважають необґрунтованою. Що стосується ч.1 ст.125 КПК України - про таку підозру ОСОБА_15 не повідомлявся. Ризики ґрунтуються лише на припущеннях. Особа тримається під вартою майже 2 місяці. Строк досудового розслідування продовжений до 4 місяців із-за того, що слідчий не може вчасно завершити досудове розслідування. А цій стадії досудового розслідування , коли допитані свідки, вилучені докази,тримання під вартою підозрюваного лише із-за тяжкості вчиненого злочину є порушенням прав підозрюваного. Вважає, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного може бути застосований більш м'який запобіжний захід, враховуючи його особу (він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності) , його міцні соціальні зв'язки, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в помірному розмірі.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, слідчого, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Встановлено, що в провадженні ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській областізнаходяться матеріали кримінального провадження № 12024040000000948 від 15.06.2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин. У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
15.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
На думку слідчого судді ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тому що надані докази дають підстави вважати, що він міг бути причетний до вчинення цього злочину.
Так, можлива причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначеного злочину підтверджується : протоколом огляду місця події від 14.06.2024 року, протоколом огляду трупа ОСОБА_12 від 15.06.2024 року, протоколом огляду місця події від 15.06.2024 року, протоколом огляду місця події від 15.06.2024 року, лікарським свідоцтвом про смерть № 280 від 15.06.2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 , протоколом допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_25 , протоколом слідчого експерименту від 06.07.2024 року, висновками судово-медичної експертизи № 280 від 15.07.2024 року та № 534 від 03.07.2024 року, іншими матеріалами кримінального провадження доданими до клопотання.
17.06.2024 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави до 13 серпня 2024 року.
08.08.2024 рокуухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному №12024040000000948 від 15.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.121 КК України до 4-х місяців, до 15 жовтня 2024 року включно.
Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12024040000000948 від 15.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України закінчується 15.10.2024 року а строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу 13.08.2024 року.
Слідчий суддя вважає, що слідчий і прокурор довели, що є об'єктивні обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, тобто до 13.08.2024 року.
Так, слідчим у клопотанні зазначено, що у слідства є необхідність: отримати та долучити до матеріалів висновки судово-медичної експертиз, призначити та провести порівняльну трасологічну експертизу по вилучених капцях з місця події, а також капцях, вилучених на території Нікопольського РУП ГУНП, зі слідами на шортах потерпілого ОСОБА_12 , з урахуванням отриманих висновків експертиз надати належну правову кваліфікацію діям підозрюваного ОСОБА_6 , провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Прокурор та слідчий довели, що заявлені ризики продовжують існувати.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому
Так, враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою ухилитись від можливої кримінальної відповідальності .
Окрім того, на думку суду доведено існування ризиків , що підозрюваний ,перебуваючи на свободі може знищити докази, або вплинути на свідків в цьому кримінальному провадженні, тому що досудове розслідування ще не завершене, проводиться збирання та дослідження доказів в цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ( одружений, має постійне місце проживання), але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного( публічного) інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування до 12.10.2024 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення і негативних наслідків у вигляді загибелі особи, що інкримінується підозрюваному, є неможливим застосувати до підозрюваного менш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту про що просить сторона захисту тому що цей запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як уже зазначалось, при постановлені ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначався розмір застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України , тому що злочин спричинив загибель людини.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що пов'язано з тим, що орган досудового розслідування не зміг закінчити досудове розслідування у встановлений законом двомісячний строк, слідчий суддя вважає, що необхідно вирішити питання про можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка б була би достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Така позиція суду ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
На думку слідчого судді, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів без альтернативи визначення застави , навіть враховуючи тяжкі наслідки що настали у вигляді загибелі потерпілого, буде порушенням справедливого балансу між інтересами особи, що тримається під вартою та суспільного ( публічного) інтересу, при тому, що мета застосування запобіжного заходу не є покарання, а лише забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, обвинуваченої, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
За змістом п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя , користуючись своїм правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, визначаючи підозрюваному розмір застави, з урахуванням виключних обставин - тяжкості інкримінованого злочину, негативних наслідків у вигляді загибелі людини, що значно підвищує ступінь суспільної небезпеки, та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі, більшому, ніж визначений п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає на день розгляду справи 302 800,00 грн.
Окрім того, при визначенні застави слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, які б запобігли існуючим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На думку слідчого судді, застава в зазначеному розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України.
У зв'язку з наведеним, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 днів, до 12 жовтня 2024 року включно.
Встановити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800,00 (триста дві тисячі вісім) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- без поважних причин не відлучатись з місця постійного проживання та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця перебування;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 12 жовтня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1