Справа № 184/1713/23
Провадження № 2/0182/648/2024
Іменем УКРАЇНИ
14.08.2024 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, -
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19 січня 2010 року шлюб між ними було розірвано. Після припинення спільного проживання та розірвання шлюбу, син залишився проживати з нею та перебуває на її утриманні, оскільки 20 квітня 2011 року він був визнаний інвалідом дитинства першої групи безстроково внаслідок хронічного психічного розладу. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2011 року сина ОСОБА_5 було визнано недієздатним та її призначено опікуном. Тобто, в зв'язку з тим, що їх син є інвалідом та має хронічний психічній розлад, він є непрацездатним і потребує допомоги з боку батьків. Відповідач як батько дитини допомогу в добровільному порядку надавати не бажає, що й стало підставою для звернення до суду з позовом. Тому, на підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який є дитиною - інвалідом, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2023 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.40-41).
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи, своїм правом на подання відзиву не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду від нього не надходили (а.с.25).
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суддя, в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі, встановив наступні факти та правовідносини.
Як встановлено судом, сторони з 12 жовтня 1991 року по 19 січня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.5,7). Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю та перебуває на її утримані, оскільки, відповідно до довідки, потребує стороннього догляду та опіки (а.с.10). Син сторін по справі ОСОБА_5 , в силу свого стану здоров'я, з 20 квітня 2011 року був визнаний дитиною - інвалідом І групи з дитинства, безстроково. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2011 року його було визнано недієздатним і призначено опікуном матір - позивачку по справі (а.с.8-9).
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Зазначений обов'язок, згідно із засадами ч.6 ст.7 СК України, в рівній мірі стосується обох батьків та покладається на них за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно статті 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання, застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197СК України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі, діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров'я, тобто, наявність у дитини статусу інваліда.
Зі статті 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" вбачається, що інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав. Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання, аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, як на підставу звернення до суду, посилалась на те, що її син, в силу свого стану здоров'я та постійного стороннього нагляду, ніяких умов праці виконувати не може, а тому судом при вирішенні питання про стягнення та встановлення розміру аліментів враховується матеріальний стан сторін, те, що спільна дитина сторін є інвалідом з дитинства, внаслідок психічного розладу, у зв'язку з чим не має власних джерел доходів та потребує матеріальної допомоги, зокрема, на харчування, одяг, ліки, медичне обстеження та періодичне стаціонарне лікування, натомість, відповідач в матеріальному забезпеченні сина участі не приймає, його життям не цікавиться, є особою працездатного віку, не має будь-яких обмежень до працевлаштування, що характеризує його майновий стан, а також вказує на можливість надання матеріальної допомоги.
Таким чином, враховуючи обов'язок відповідача щодо утримання повнолітнього сина, який потребує матеріальної допомоги, беручи до уваги зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, як особи з інвалідністю, слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) кожного місяця, починаючи з 01 вересня 2023 року і довічно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
З урахуванням положень ст.141 ЦПК України, судовий збір слід покласти на сторону відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН - НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН - НОМЕР_2 ), аліменти на утримання повнолітньої дитини - інваліда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 01 вересня 2023 року і довічно.
Рішення в частині стягнення суми аліментів за місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН - НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.) 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал