Справа № 212/4457/24
2/212/2323/24
16 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., секретаря судового засідання Зюркевич В.В. в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-
В травні 2024 року АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ Криворізька теплоцентраль за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України Про житлово-комунальні послуги, Про теплопостачання, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року зобов'язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів. Позивачем як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному сайті https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Позивач є постачальником теплової енергії квартири за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої є відповідачі. Позивачем належним чином виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, відповідачі внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу мають заборгованість за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 35 197, 92 грн., плата за абонентське обслуговування становить 33,36 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також зв'язку із невиконанням відповідачами обов'язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останніх суму інфляційних витрат у розмірі 4 348,33 грн., 3% річних у розмірі 1 536,11 грн., пеню у розмірі 135,68 грн., а також витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» в судове засідання не з'явилась, до початку розгляду справи надала письмове клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, однак до суду не з'явилися, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надали. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства Криворіжтепломережа до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль» до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль передано об'єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Згідно Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03 вересня 2013 року за № 532, ДП Криворізька теплоцентраль доручено прийняти функції забезпечення теплової енергією (опалення та гаряче водопостачання) від КПТМ Криворіжтепломережа у Довгинцевському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста, прийняти на балансовий облік об'єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на обслуговування в АТ Криворізька теплоцентраль на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками зазначеної квартири, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
АТ Криворізька теплоцентраль по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.ст.67,68,162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Відповідно до приписів норм Закону України Про житлово-комунальні послуги, Закону України Про теплопостачання, Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року (які були чинним на момент виникнення спірних правовідносин) - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
За частиною третьою статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності до положень ч.5 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.11 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Статтею 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Судом встановлено, що між сторонами договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наданими представником позивача актами підтверджується, факт подання та припинення подання теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 у період з жовтня 2015 року по грудень 2023 року.
Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 та повинні утримувати своє майно і тому є споживачем послуг з централізованого опалення та суб'єктом, який має здійснювати оплату за надані позивачем послуги.
Як встановлено судом з наданого розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачами борг по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2023 року становить 35 197,92 грн., плата за абонентське обслуговування становить 33,36 грн..
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідачів підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1 563,11 грн., пеня у розмірі 135, 68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 348,33 грн..
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3 028 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 25,625,901,903 ЦК України, Закону України Про теплопостачання, ст.ст.16, 20, 21, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, суд, -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 35 197 гривні 92 копійки, плату за абонентське обслуговування у розмірі 33 гривні 36 копійок, суму індексу інфляції у розмірі 4 348 гривень 33 копійка, 3 % річних у розмірі 1 563 гривень 11 копійок, пеню у розмірі 135 гривень 68 копійок, а всього 41 278 (сорок одну тисячу двісті сімдесят вісім) гривень 41 копійка.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, тобто по 1 514 гривень 00 копійок з кожного.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», код ЄДРПОУ 00130850,місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складений 16 серпня 2024 року.
Суддя: Р. В. Дехта