Справа № 761/19099/24
Провадження № 1-кс/761/17657/2024
Іменем України
16 серпня 2024 року місто Київ
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка полягає у не невнесенні відомостей до ЄРДР (справа № 761/19099/24, провадження № 1-кс/761/12472/2024),
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка полягає у не невнесенні відомостей до ЄРДР (справа № 761/19099/24, провадження № 1-кс/761/12472/2024).
В п. 3 прохальної частини скарги заявниками зазначено: «З суддів Шевченківського районного суду ми відводу заявляєм суддям: ОСОБА_7 , судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і є підстави ».
Учасники розгляду заяви, будучи належним чином повідомленими про час та місце її розгляду, в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що заява про відвід не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.
Так, відповідно до положень ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Поряд з цим, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Так, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012).
В той же час, підстав, які визначенні в ст. ст. 75, 76 КПК України в судовому засіданні не встановлено, в тому числі і обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, за результатами розгляду даної заяви про відвід не встановлено обставин, які б виключали участь слідчого судді ОСОБА_7 у розгляді скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка полягає у не невнесенні відомостей до ЄРДР (справа № 761/19099/24, провадження № 1-кс/761/12472/2024), а тому заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 376, 532 КПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка полягає у не невнесенні відомостей до ЄРДР (справа № 761/19099/24, провадження № 1-кс/761/12472/2024) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1