ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5332/24
провадження № 2-о/753/280/24
01 серпня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Котвицького В.Л., з участю секретаря судового засідання Овчар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києва справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
ОСОБА_1 у березні 2024 року звернулася до суду із заявою у якій просить суд встановити факт її сумісного проживання разом із сином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 01.06.2022 до дня його смерті та встановити факт її перебувала на утриманні сина ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 01.06.2022 до дня його смерті.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що вона проживає за зареєстрована за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком довічно у розмірі 4135,50 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 04.10.2011, довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 05.09.2023.
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.11.1976. ОСОБА_2 з січня 2022 року був пенсіонером, йому була нарахована пенсія з урахуванням максимального її розміру у сумі 19 340,00 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 11.01.2022, попереднім розрахунком пенсії Пенсійного фонду України від 05.01.2022. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 23.06.2023.
Заявник вказує, що проживала разом із сином ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 до дня його смерті, що підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної дільниці - 107 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» № 42 від 04.07.2023. О
Разом з тим, рішенням О/Р НОМЕР_5 від 10.08.2023 Головним управлінням пенсійного фонду України в місті Києві заявнику відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника після смерті померлого сина, оскільки неможливо встановити факт сумісного проживання та знаходження на повному утриманні.
У зв'язку з викладеним, заявник була змушена звернутись до суду із вказаною заявою.
Заявник в судове засідання 01.08.2024 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила суд провести розгляд справи за її відсутності, вказала, що вимоги заяви підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Разом з тим, у судовому засіданні 02.07.2024 заявник була допитана судом у якості свідка, повідомивши суду, що коли її син ОСОБА_2 захворів, з ним була заявник, оскільки невістка була військовозобов'язана та часто була у відрядженні. Заявник зазначила, що з 01.06.2022 проживали разом з сином до дня його смерті. Заявник повідомила, що згідно довідок її син отримував пенсію приблизно 20 000,00 грн.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилась, подала до суду письмові пояснення у яких просила про розгляд справи за відсутності її представника.
У судовому засіданні 28.05.2024, у якості свідка, допитано ОСОБА_3 , яка повідомила суду, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (сином заявника), відносини з чоловіком у свідка були добрі та з його матір'ю - також. У 2022 році свідок повинна була їхати у відрядження та оскільки хвороба її чоловіка прогресувала, його мати (заявник у справі) почала проживати разом з ними. Чоловік свідка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті заявник з'їхала з їх квартири. Однак, на час перебування свідка у відрядженні, ОСОБА_1 виконувала функції свідка: доглядала за її чоловіком та їх дітьми, готувала та прибирала. ОСОБА_1 хотіла бути донором нирки для свого сина, проте її нирка не підійшла.
У судовому засіданні 28.05.2024, у якості свідка, допитано ОСОБА_4 (проживає у будинку в якому проживав ОСОБА_2 ), яка повідомила суду, що бачила, як заявник проживала у квартирі ОСОБА_2 , бачила її разом з сином. Свідок із заявником бачились у магазині, спілкувались
У судовому засіданні 28.05.2024, у якості свідка, допитано ОСОБА_5 (проживає у будинку в якому проживав ОСОБА_2 ), який повідомив суду, що у період квітня-травня 2022 року постійно бачив, заявника у їх житловому будинку. Із сином заявника свідок спілкувався більше, однак не питав чого до нього переїхала його мати, однак відносини в них були добрі, сварок свідок не чув.
У судовому засіданні 28.05.2024, у якості свідка, допитано ОСОБА_6 , яка повідомила суду, що була знайома з ОСОБА_7 (сином заявника) давно, згодом почали проживати в одному будинку. Він розповідав свідку, що до нього приїжджає його мати, допомагає, забирає дітей зі школи, розповідав, що матеріально допомагав матері. ОСОБА_7 наприкінці 2021 року поставили діагноз, з того часу його мати стала приїжджати частіше, оскільки потрібна була допомога на час коли його дружина була у відрядженні. В квартиру померлого свідок не заходила, але точно знає, що заявник там проживала до смерті ОСОБА_7 .
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослiдивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , заявник у справі.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком довічно у розмірі 4135,50 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 04.10.2011, довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 05.09.2023.
ОСОБА_2 з січня 2022 року був пенсіонером, йому була нарахована пенсія з урахуванням максимального її розміру у сумі 19 340,00 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 11.01.2022, попереднім розрахунком пенсії Пенсійного фонду України від 05.01.2022.
Відповідно до довідки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» № 42 від 04.07.2023, вбачається, що заявник проживала разом із сином ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 до дня його смерті.
Згідно акту комісії мешканців будинку від 04.07.2023 ОСОБА_1 мешкала за адресою: АДРЕСА_3 у період з 01.06.2022 до 22.06.2023.
Допитані у судовому засіданні 28.05.2024 свідки підтвердили факт проживання заявника із сином у його квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час спільного проживання з сином, ОСОБА_1 одержувала від нього допомогу, що була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування, вказані обставини підтвердила і сама заявник допитана у судовому засіданні та свідок ОСОБА_6 .
Разом з тим, рішенням О/Р НОМЕР_5 від 10.08.2023 Головним управлінням пенсійного фонду України в місті Києві заявнику відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника після смерті померлого сина, оскільки неможливо встановити факт сумісного проживання та знаходження на повному утриманні.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Згідно з положеннями абзацу 2 частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратила джерело засобів до існування.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині третій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з пунктом 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Отже, факт сумісного проживання та перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 592/17552/18, від 22.10.2020 у справі № 210/343/19, від 22.05.2019 у справі № 520/6518/17.
З матеріалів справи вбачається, що померлий зі своєю матір'ю були зареєстровані в різних місцях (адресах), у зв'язку з чим заявник вимушена звернутися до суду та просить суд встановити факт її проживання разом із сином ОСОБА_2 , за адресою його місця проживання, на момент смерті останнього.
З матеріалів справи вбачається, що заявник хоч і не була зареєстрована з сином за однією адресою, але фактично з ним проживала по день його смерті.
Зазначений факт підтверджується наявними у справі доказами дослідженими судом під час розгляду справи, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.
Крім того, із метою підтвердження факту перебування на утриманні сина ОСОБА_2 , заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що вона перебувала на його утримані, отримувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Заявником доведено належними доказами, що допомога, яка надавалась їй ОСОБА_2 була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування.
Досліджені судом докази, в їх сукупності, надають суду підстави для висновку, що заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування заявниці на утриманні сина, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт спільного проживання зі своїм померлим чоловіком на час його смерті і зазначені обставини перешкоджають подальшому оформленню прав щодо пенсійного забезпечення пов'язаного з перерахунком пенсі, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 293-294, 315, 316, 318, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення- задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з її сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.06.2022 до дня його смерті.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), перебувала на утриманні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 01.08.2024.
Суддя В.Л. Котвицький