Постанова від 19.10.2010 по справі 18/94-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2010 року Справа № 18/94-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Коваль І.Ю.

представники сторін:

від позивача: Дикобаєва Я.В. представник, довіреність №3915/32 від 06.09.2010р.;

від відповідача: Ткачук С.Ф. представник, довіреність №02/12-05-08/10 від 11.01.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010р. у справі №18/94-10

за позовом: Управління пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

до відповідача: Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення збитків у сумі 21 312 грн. 69 коп.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Управління пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення 21 312, 69 грн. збитків по переплаті пенсії за віком.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010р. у справі №18/94-10 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено: стягнуто з Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області 21 312, 69 грн. збитків по переплаті пенсії за віком. Стягнуто з Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в доход державного бюджету України в особі Відділення державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська державне мито в сумі 213, 13 грн. та 236, 00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що на підставі довідок відповідача від 11.04.2006р. №356, №358 та №359 про заробітну плату за відповідними посадами, які займали пенсіонери в період роботи ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., позивач перерахував пенсії зазначеним пенсіонерам, але при перевірці у липні 2006р. особових рахунків про заробітну плату за відповідними посадами було виявлено відсутність підвищення заробітної плати за відповідний період; відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав; зібрані у справі докази належним чином підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільної відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням суду, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010р. у справі №18/94-10, ухвалити нове рішення по даній справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що виконавчим комітетом 11.04.2006р. до довідок, які були видані пенсіонерам ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. були внесені достовірні дані; надавати довідки, які б містили інші дані, у виконавчого комітету не було підстав; строк позовної давності по справі закінчився 21.07.2009р., оскільки перебіг строку позовної давності почався з дати акта перевірки заробітної плати №138 від 21.07.2006р.; господарським судом не враховано положення ч. 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де визначено, що суми пенсій, виплачені надміру в наслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно, або стягуються на підставі рішень територіальних органів пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В відзиві на апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010р. у справі №18/94-10 без змін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 перерахунок пенсії державного службовця здійснюється на підставі заробітної плати працівника, який працює на посаді, з якої було призначено пенсію.

20 липня 2006р. головним спеціалістом відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області Жовтоног О. І. в присутності в. о. головного бухгалтера виконавчого комітету Вільногірської міської ради Верховодової О.В. проведено зустрічну перевірку особових рахунків про заробітну плату заступника міського голови з питань економіки ОСОБА_4. та секретаря ради ОСОБА_5. за 2006 рік для перерахунку пенсії за віком (служба в органах місцевого самоврядування), про що складено акт перевірки заробітної плати від 20.07.2006р. № 138.

В ході перевірки встановлено, що в довідках про заробітну плату від 11.04.2006р., які було надано для перерахунку пенсії: №369 - ОСОБА_1., № 356 - ОСОБА_2, № 358 - ОСОБА_3. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 “Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”, включені суми надбавки та премій відповідно до розпорядження міського голови від 28.03.2006 р. №35-к. Проте, відповідно до розпорядження міського голови від 21.04.2006р. №43-к надбавки та премії встановлені в межах фонду асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисі на утримання виконкому, працівникам не нараховані і не виплачені за січень 2006 року.

Переплата пенсії за період з 01.01.2006р. по 31.07.2006р. становить 21 312, 69 грн. (ОСОБА_1. -5 451, 70 грн., ОСОБА_2 -8 774, 99 грн., ОСОБА_3. -7 086, 00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Позивачем було направлено відповідачу претензії №4, №5, №6 від 08.08.2006р. та №1, №2, №3 від 18.01.2007р. з пропозицією відшкодувати заподіяні збитки. Відповідями на претензії від 11.09.2006р. та від 16.02.2007р. відповідач відхилив претензійні вимоги.

Недостовірні дані, що містяться в довідках від 11.04.2006р. №369, №358, №356, виданих виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, призвели до виникнення переплати пенсій за віком за період з 01.01.2006р. по 31.07.2006р. і тим самим завдали матеріальну шкоду державі у розмірі 21 312, 69 грн.

Згідно частин 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення: 1) неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин; 2) збитки, як результат такої діяльності; 3) причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками; 4) вина учасника господарських відносин.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то :

по-перше, перерахунок пенсії безпосередньо пов'язаний з фактичним отриманням підвищеної заробітної плати державними службовцями за відповідними посадами;

по-друге, відповідач в одному і тому ж місяці (квітень 2006 року) встановив надбавки і премії та скасував їх виплату. За обставинами справи сплата перерахованої пенсії відбулася 05.05.2006р., про що свідчать розпорядження позивача з відмітками про сплату, які залучені до матеріалів справи. Отже, відповідач мав реальну можливість виправити надану ним інформацію, що унеможливлювало б переплату пенсії, однак цього не зробив. Виправлені довідки були надані тільки після проведення позивачем перевірки у липні 2006 року, коли переплата вже відбулася. Відповідач повинен відповідати за переплату пенсії, оскільки видані ним довідки не містять достовірної інформації про фактичне отримання державними службовцями підвищеної заробітної плати.

Стосовно зауважень скаржника щодо строку позовної давності слід зазначити, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Вільногірську було подано позовну заяву про стягнення з Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на користь управління заборгованості по переплаті пенсії за віком в сумі 21 312, 69 грн., за якою 19.04.2007р. господарським судом Дніпропетровської області по справі №А10/123-07 було винесено ухвалу про закриття провадження, оскільки спір не підпадає під вимоги КАС України та має характер господарського. В подальшому управлінням Пенсійного фонду України в м.Вільногірську знов було подано позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на користь управління заборгованості по переплаті пенсії за віком в сумі 21 312, 69 грн. Господарський суд Дніпропетровської області 20.08.2007р. виніс постанову по адміністративній справі №А37/242(А23/286)-07 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 21 312, 69 грн. Дніпропетровській апеляційний адміністративний суд постановою від 20.01.2009р. відмовив в задоволенні апеляційної скарги Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, відмовив позивачу в задоволенні позову, скасував постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2007р. по справі №А37/242(А23/286)-07, посилаючись на те, що позов було подано до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010р. у справі №18/94-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Т.А. Верхогляд

(Повний текст постанови складено 25.10.2010р.)

Попередній документ
12103793
Наступний документ
12103795
Інформація про рішення:
№ рішення: 12103794
№ справи: 18/94-10
Дата рішення: 19.10.2010
Дата публікації: 10.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди