20.10.2010 року справа № 34/140-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі: Кондратьєвій Н.В.
за участю представників:
від позивача: Рогатинський М.З., довіреність № 1/4-10/4 від 04.01.2010 р.,
від відповідача: Солодовнік Ю.С., довіреність № 01 від 20.04.2010 р.,
від третіх осіб 1,2,3: не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Ада”, місто Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року по справі № 34/140-10
за позовом Комунального підприємства “Дорожник”, місто Дніпродзержинськ;
до відповідача Закритого акціонерного товариства “Ада”, місто Дніпродзержинськ;
за участю:
третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Дніпродзержинська міська рада, місто Дніпродзержинськ;
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Фонд комунальної власності Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ;
третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, прокурор Дніпропетровської області, місто Дніпропетровськ;
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
Позивач, КП “Дорожник”, місто Дніпродзержинськ звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточнень до позовної заяви витребувати із чужого незаконного володіння, відповідача, ЗАТ “АДА”, майно згідно з додатком, в тому числі 2 вібраторні катки, автомобілі КРАЗ-256, пересувні компресорні станції та інше і повернути їх позивачу, КП “Дорожник”.
Стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати по даній справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що КП “Дорожник” є правонаступником комунального підприємства “Дніпродзержинського лінійно - експлуатаційного управління автодоріг”.
Відповідно до наказу голови фонду комунальної власності Дніпродзержинської міської ради №05/13, від 14 лютого 2001 року, позивачу, КП “Дорожник” було передано в повне господарське відання майно згідно з додатком.
В період подальшої виробничо-господарської діяльності КП “Дорожник” було придбано і інше майно.
На теперішній час відповідач, ЗАТ “Ада”, незаконно утримує і використовує майно, належне КП - “Дорожник”.
Рішенням господарського суду у справі №34/140-10 від 17 червня 2010 року (суддя Примак С.А.) позовні вимоги задоволено частково.
Витребувано із чужого незаконного володіння відповідача, ЗАТ “Ада” спірне майно і повернуто позивачу КП “Дорожник”.
Стягнуто судові витрати.
В решті позову відмовлено.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що у відповідача відсутні підстави утримувати транспортні засоби.
В ході розгляду справи господарський суд встановив, що у відповідача не виникло право вимоги сплати грошових коштів за виконання роботи відповідно до пункту 3.8 укладеного договору і, в свою чергу, у відповідача не виникло право використання положень пункту 2.1.7 договору, а саме у випадку невиконання замовником своїх зобов'язань по сплати за виконану роботу вказаних у даному договорі, виконавець має право не повертати транспотрні засоби до повного виконання замовником обов'язків за договором.
Оскільки між сторонами не було підписано жодного акту приймання-передачі виконаних робіт по даному договору.
Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Відповідач вважає, що ухвалене рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи та неповному дослідженні доказів.
Відповідач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що відповідачем було частково виконано ремонтні роботи по договору на ремонт автотранспорту, що підтверджується копіями вищезазначених актів виконаних робіт узгоджених сторонами.
А тому відповідач вважає, що має законне право утримувати до повної оплати виконаної роботи передані на ремонт транспортні засоби, які знаходяться на балансі позивача.
На апеляційну скаргу позивач відзив не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що КП “Дорожник” створене на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради №268-13 XXIII, від 22 грудня 2000 року.
Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпродзержинська в особі Дніпродзержинської міської ради.
КП “Дорожник” є правонаступником комунального підприємства “Дніпродзержинського лінійно-експлуатаційного управління автодоріг”.
Дніпродзержинська міська рада на 13 сесії XXIII скликання прийняла рішення №269-13/ХХІІІ, від 22 грудня 2000 року, “Про перерозподіл майна КП “Дніпродзержинське експлуатаційно-лінійне управління автодоріг” наділити КП “Дорожник” майном за рахунок перерозподілу комунального майна, що знаходиться на балансі КП “ДЕЛУА” згідно з додатком.
Відповідно до наказу голови фонду комунальної власності Дніпродзержинської міської ради №05/13, від 14 лютого 2001 року, КП “Дорожник” було передано в повне господарське відання майно згідно з додатком, в тому числі 2 вібраторні катки, автомобілі КРАЗ-256, пересувні компресорні станції та інше.
В період подальшої виробничо-господарської діяльності КП “Дорожник” було придбано інше майно.
4 червня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №60 на виконання робіт, щодо технічного обслуговування автокрану КС 3575 державний номер 9869 ДНУ в кількості 1 шт., який був переданий відповідачу на підставі акту приймання-передачі від 4 червня 2007 року.
Відповідно до пункту 1.1 вищезазначеного договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку виконати роботи по технічному обслуговуванню №1, №2 рухомого складу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов даного договору.
Відповідно до пункту 2.1 замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно акту здачі-прийому виконаних робіт.
Крім того 14 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір, а 17 вересня 2007 року додаткова угода №1 до договору, на умовах якого та згідно актів приймання-передачі позивач передав, а відповідач взяв на себе зобов'язання з виконання капітального ремонту транспортних засобів: автомобіль КРАЗ 256 (номерний знак 8744 ДНФ); навантажувач Сталева Воля L-34 (номерний знак 2584 ЕВ); автомобіль „Фольксваген-пассат" (номерний знак 54842 АВ); каток „Бомаг" (без н/з) у кількості 2 шт.; компресор пресувальний у кількості 1 шт.
Відповідачем було частково виконано ремонтні роботи по договору на ремонт автотранспорту, що підтверджується копіями вищезазначених актів виконаних робіт узгоджених сторонами.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки як було зазначено вище, відповідач частково виконав ремонтні роботи по договору на ремонт автотранспорту, що підтверджується копіями вищезазначених актів виконаних робіт узгоджених сторонами.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судова колегія вважає, що у відповідача не виникло право вимоги сплати грошових коштів за виконання роботи відповідно до пункту 3.8 договору і, в свою чергу, у відповідача не виникло право використання положень пункту 2.1.7 укладеного договору.
У судовому засіданні знайшло своє підтвердження про те, що у відповідача відсутні підстави утримувати транспортні засоби відповідно до вимог пункту 2.1.7 укладеного договору, а саме з того приводу, що між сторонами не було підписано жодного акту приймання-передачі виконаних робіт по даному договору, а це має дуже важливе значення, так як відповідно до пункту 3.8 договору остаточні розрахунки за фактично виконані роботи за цим договором, виконавець проводить на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, протягом трьох банківських днів з дати підписання даних актів.
Знаходження основних засобів, належних КП “Дорожник” , у чужому незаконному володінні ЗАТ “Ада” позбавляє позивача вести нормальну господарську діяльність щодо ремонту автомобільних доріг у повному обсязі, завдає йому матеріальних збитків, порушує майнові права територіальної громади міста Дніпродзержинська.
Тому судова колегія також вважає, що господарським судом правомірно витребувано з незаконного володіння відповідача майно позивача.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-
Апеляційну скаргу, Закритого акціонерного товариства “Ада”, місто Дніпродзержинськ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року у справі №34/140-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий В.В. Швець.
Судді П.П. Павловський.
О.В. Чус.