29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" жовтня 2010 р.Справа № 16/1580-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Червона зірка”, м. Волочиськ
до Волочиської міської ради, м. Волочиськ
про визнання протиправним та скасування рішення Волочиської міської ради від 11.12.09 р. №1073 „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності, 316”.
Суддя
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Банашко І.Ю. -за довіреністю №168 від 01.12.2009р.
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волочиської міської ради від 11.12.09 р. № 1073 „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності, 316”.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на те, що під час прийнятті даного рішення Волочиською міською радою не було взято до уваги факту знаходження будинку культури по вул. Незалежності, 316 у м. Волочиськ на балансі ТОВ АФ "Червона Зірка", що підтверджується довідкою про перебування на балансі ТОВ АФ "Червона Зірка" від 08.05.2009 року за № 13.
Позивач посилається на те, що на балансі підприємства відображаються активи, які контролюються підприємством, контроль полягає у наявності прав на ці активи, і право власності є основним серед цих прав.
Вказує, що згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. №1253 „Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників” передбачено, що у разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.
Згідно Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Волочиська міська рада є органом місцевого самоврядування, тому зобов'язана діяти, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, и лише на підставі, і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Рішенням від 11.12.2009 р. №1073 Волочиська міська рада прийняла на підставі ст.3 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, проте дія вказаного Закону поширюється на відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність. Натомість, будинок культури по вул. Незалежності,316 у м. Волочиськ знаходиться на балансі ТОВ АФ „Червона Зірка”, а не у державній або комунальній власності.
Крім того, вказує, що згідно ст.344 ЦК України ТОВ АФ „Червона Зірка” має право власності за набувальною давністю на будинок культури по вул. Незалежності.316 у м. Волочиськ, оскільки даний спірний нерухомий об'єкт перебуває відкрито, безперервно у володінні понад 10 років, спочатку КСП „Червона зірка”, згодом у СВК „Червона зірка” (є правонаступником КСП „Червона зірка”), а згодом і ТОВ АФ „Червона зірка” є правонаступником СВК „Червона зірка”, а тому без згоди ТОВ АФ „Червона Зірка” Волочиська міська рада не повинна була приймати будь-які рішення щодо будинку культури по вул. Незалежності,316 у м. Волочиськ.
Позивач посилається на вимоги ст.41 Конституції України, згідно яких ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Таким чином, позивач вважає, що спірним рішенням позивача позбавлено права власності на об'єкт нерухомості, просить про задоволення позову.
Відповідач у поданому відзиві від 27.09.2010р. проти позову заперечив, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню із наступних підстав: у позовній заяві позивач посилається на те, що міський клуб по вулиці Незалежності, 316 у м. Волочиськ знаходиться на балансі ТОВ АФ „Червона зірка”, а отже належить останньому на праві власності, із чим відповідач не погоджується.
Відповідно до ст.ст. 2,3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, офіційним визнанням та підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Підтвердженням наявності права власності можуть бути насамперед правовстановлюючі документи, перелік яких наведено у №1 до п. 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.
Відповідач стверджує, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Відповідач не погоджується із твердженням позивача про те, що останнім набуто право власності на будинок культури по вулиці Незалежності, 316 у м. Волочиськ відповідно до статті 344 ЦК України за набувальною давністю.
З цього приводу відповідач посилається на те, що відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Кодекс набув чинності з 1 січня 2004 р., а значить перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати тільки з 1 січня 2001 р.
Крім того, згідно ч.8 ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки після реорганізації в ТОВ АФ „Червона зірка” не здійснила безоплатну передачу до комунальної власності приміщення клубу, що знаходиться за адресою: м. Волочиськ, вулиця Незалежності, 316, сесією Волочиської міської ради було прийнято рішення „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності, 316”, на підставі та в межах законодавства.
Крім того, відповідач посилається на п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів”, згідно якого підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Відповідач вважає, що позивачем не зазначено, в якій частині рішення Волочиської міської ради від 11.12.2009р. № 1073 не відповідає законодавству України, а також в чому саме полягають порушення прав та інтересів позивача.
Із врахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити в позові.
Представник позивача в засідання суду 26.10.2010р. не з'явився, проте на адресу суду направлено письмове клопотання за підписом директора ТОВ „АФ „Червона зірка” від 25.10.2010р. за вих.№37 та клопотання за підписом представника згідно доручення, датованого 18.10.2010р., згідно яких останні просять відкласти розгляд справи на іншу дату.
Представник відповідача проти даних клопотань заперечує, вважаючи їх безпідставними.
При вирішені даних клопотань судом враховується, що неявка в судове засідання господарського суду представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку позивача, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами. При цьому, подані позивачем клопотання про відкладення судом відхиляються зважаючи на дотримання строків вирішення спору, встановлених ст.69 ГПК України.
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Волочиська міська рада, м. Волочиськ як юридична особа значиться в Єдиному держаному реєстрі підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області №148 від 27.11.2006р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Червона зірка”, м. Волочиськ як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області №109149 серія АБ від 21.05.2008р.
Згідно довідки ТОВ „Агрофірма „Червона зірка” №13 від 08.05.2009р., станом на 08.05.2009р. на балансі ТОВ „АФ „Червона зірка”, як за правонаступником СВК „Червона зірка”, знаходиться міський будинок культури по вул. Незалежності, 316 у м. Волочиськ
11.12.2009р. рішенням 13 сесії Волочиської міської ради №1073 „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності,316” було вирішено: 1) надати згоду на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності,316; 2) виконкому міської ради оформити технічний паспорт з видачею свідоцтва на право власності на міський клуб по вул. Незалежності,316.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач - ТОВ „АФ „Червона Зірка” звернувся із позовом, згідно якого просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волочиської міської ради від 11.12.09 р. №1073 „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності, 316”, як таке, що прийняте з перевищенням повноважень, чим позбавлено позивача права власності на об'єкт нерухомості.
Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно статей 3, 8, 19 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.
Позивач звернувся до суду за захистом свого права шляхом визнання протиправним та скасування рішення Волочиської міської ради від 11.12.09 р. №1073, тому суд вважає обраний позивачем спосіб захисту права таким, що відповідає статтям 15, 16 ЦК України.
Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється розділом ІІ Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).
За змістом ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб в судовому порядку.
У відповідності до ст.9 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
З матеріалів справи слідує, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на набуття останнім права власності на будинок культури по вулиці Незалежності, 316 у м. Волочиськ відповідно до статті 344 ЦК України, за набувальною давністю.
Судом враховується, що згідно ст.ст. 2,3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, офіційним визнанням та підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно є державна реєстрація таких прав, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Підтвердженням наявності права власності можуть бути насамперед правовстановлюючі документи, перелік яких наведено у №1 до п. 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.
Натомість, правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на вказане приміщення, суду не подано, доводи відповідача не спростовано.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем в порушення вимог вказаних статей не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з перевищенням визначеної компетенції та з порушенням вимог діючого законодавства. Натомість, дослідженням матеріалів справи доводи позивача не підтверджуються.
Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, тому у позові необхідно відмовити.
Судові витрати згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача не покладаються.
Керуючись ст.ст.1,2,45,12,33,34, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Червона зірка”, м. Волочиськ до Волочиської міської ради, м. Волочиськ про визнання протиправним та скасування рішення Волочиської міської ради від 11.12.09 р. № 1073 „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність міського клубу по вул. Незалежності, 316” відмовити.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2010р.
Віддруковано 3 прим.
1-до матеріалів справи
2,3-сторонам