Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2010 р. Справа № 61/239-10
вх. № 8531/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Щербенок О.А., довіреність №1 від 01.01.10р.;
відповідача - Бочаров О.О., довіреність б/н від 01.01.10р.;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК Піраміда", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа п'ятий елемент", м. Харків
про стягнення 86485,10 грн.
Позивач - ТОВ "ОСК Піраміда", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Збутова мережа п'ятий елемент" про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 86485,10грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні 19.10.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі , супровідним листом надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи , які долучаються судом до справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2010р. надав заяву, в якій у відповідності до ст.22 ГПК України відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, а також супровідним листом надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.01.2009р. між ТОВ "ПСК Піраміда" (позивач по справі) та ТОВ "Збутова мережа п'ятий елемент" (відповідач по справі) було укладено договір суборенди нерухомого майна №2 (далі - договір) відповідно до умов якого позивач передав , а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення №4, 5, 6, 7, 11, 12, 15 першого поверху будівлі "Літ.А-2", загальною площею 2143,4кв.м., яке розташоване за адресою : м.Харків, пр-т Перемоги, 81.
Факт передачі майна в суборенду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 01.01.2009р., підписаний повноважними представниками сторін.
Відповідно до п.1.2 договору суборенди , позивач користується нерухомістю , що надається в суборенду , на підставі договору оренди №1-09 від 01.01.2009р.
Згідно п.3.1 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №3 від 16.04.2009р.), за користування нерухомістю відповідач щомісяця сплачує позивачу плату за суборенду в розмірі 53656,00грн.
Відповідно до п. 3.3 договору , плата за суборенду сплачується відповідачем на поточний рахунок позивача в Національній валюті України безготівковим розрахунком шляхом 100% попередньої оплати до 5-го числа поточного місяця суборенди.
Пунктом 7.1 договору суборенди визначено термін дії договору та з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №4 від 21.12.2009р. договір суборенди нерухомого майна №2 діє до 31.12.2010р. включно.
14.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про розірвання договору суборенди нерухомого майна №2 від 01.01.2009р. відповідно до умов якої сторони дійшли згоди розірвати договір з 15.05.2010р. Датою розірвання договору вважати 15.05.2010р.
Однак, приміщення були повернуті за актом приймання - передачі відповідачем позивачу лише 22.05.2010р.
На момент припинення дії договору суборенди нерухомого майна №2 від 01.01.2009р. та повернення позивачу приміщень за актом примання - передачі , відповідач частково сплатив суборендну плату за квітень 2010р. в розмірі 5249,35грн.
Проте, суборендну плата за квітень та травень 2010р. в розмірі 86485,10грн. відповідач не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 86485,10грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати суборендної плати за договором суборенди нерухомого майна №2 від 01.01.2009р.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором суборенди нерухомого майна №2 від 01.01.2009р. у сумі 86485,10грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 86485,10грн. заборгованості з суборендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 525, 598, 612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа п'ятий елемент" (61002, м.Харків, вул.Сумська, 88, код ЄДРПОУ 33068228, р/р 26004137050401 в ПАТ "Укрсіббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК Піраміда" (61002, м.Харків, вул.Сумська, 88, код ЄДРПОУ 32437154, р/р 2600301317945 у ПАТ "АКБ "Базис", м.Харків, МФО 351760) заборгованості в сумі 86485,00грн., а також 864,58 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 25.10.2010р.
Справа №61/239-10.