Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" жовтня 2010 р. Справа № 62/246-10
вх. № 8127/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Атрощенкова Н.І., дов. від 02.02.10р., Хачатрян С.Н., директор відповідача - Бей Л.М., дов. №66 від 14.07.10р.
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства фірми "Ахтамар" м. Харків "Ахтамар" м. Харків
до Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" м. Харків
про спонукання до укладання договору
Позивач - ППФ "Ахтамар" звернувся до господарського суду із позовною заявою про зобов"язання відповідача - ПАТ Банк "Меркурій" укласти договір про часткове вішкодування сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Крупська, 38, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачеві належить частина нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці, що орендується позивачем.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому через канцелярію відзиві на позовну заяву (вх.№19754 від 13.10.10р.) проти позову заперечує, вважає його необгрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне
09.03.2000р. між позивачем та Виконавчим комітетом Харківської міської ради було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Крупської, 38, загальною площею 0,2332 га строком до 01.12.24р. для експлуатації прибудови та надбудови кафе з існуючим комплексом.
30.04.10р. за відповідачем на підставі Іпотечного договору №16-03-571 від 12.12.07р. та договору про внесення змін до іпотечного договору від 18.06.09р зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №19-26, 28 29, 44, 46, 47, 50-52, 54-57, 64-71, 73-79 в літ. "А-2" загальною площею 505,3 кв.м., що знаходиться по вул. Крупської',38 в місті Харкові. Вказана обставина підтверджується наданим відповідачем Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26016709 за реєстраційним №19314369, номер запису: 3457 в книзі 1
Позивач, мотивуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про часткове відшодування орендної плати, посилається на те, що згадані вище приміщення (нежитлові приміщення 1-го поверху №19-26, 28, 29, 44, 46, 47, 50-52, 54-57, 64-71, 73-79 в літ. "А-2" загальною площею 505,3 кв.м., що знаходиться по вул. Крупської',38 в місті Харкові), що належать відповідачеві, розташовані на земельній ділянці, яка орендується позивачем згідно договору оренди від 09.03.2000р.
При цьому позивач вказує на те, що відповідач, займаючи згадану земельну ділянку, не сплачує за неї орендної плати та земельного податку. Вказані витрати в повному обсязі несе позивач.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Конституція України (ст.19) встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно п.З ч.1 ст. З ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
До загальних принципів господарювання відноситься свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України).
Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч.1 ст. 179 ГК України).
Згідно ст.ст. 762, 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ст.ст. 13, 21 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Порядок укладення договору визначено ст.ст. 638-650 ЦК України, 179-187 ГК України.
Згідно ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
З урахуванням наведених вище правових норм, а також ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що позивач в даній справі повинен, крім іншого, довести наявність правових підстав для укладення договору оренди майна відповідача в судовому порядку.
Натомість в даному випадку позивач доказів наявності таких підстав суду не надав. Позивач не довів наявності відповідного державного замовлення, не навів прямої вказівки Закону України, яка б встановлювала обов'язковість укладення з відповідачем договору на часткове відшкодування останнім орендної плати, не надав до матеріалів справи доказів наявності укладеної сторонами угоди або попереднього договору, які б передбачали можливість укладення спірного договору оренди майна.
Посилання позивача на досягнення між сторонами усної домовленості щодо щомісячного відшкодування відповідачем орендної плати не підтверджені а ні матеріалами справи, а ні іншими доказами. Крім того, представник відповідача заперечував проти наявності між сторонами такої домовленості.
Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що внаслідок не сплати відповідачем орендної плати за займану ним частину земельної ділянки у позивача утворилась заборгованість з орендної плати за цю частину земельної ділянки, з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельно, ділянки, а відповідно і обов'язки з внесення орендної плати, виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про плату за землю" підставою для плати за користування земельною ділянкою є діючий договір оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, укладений між ним та Виконавчим комітетом Харківської міської ради договір оренди земельної ділянки, площею 0,2332 га за адресою: м.Харків, вул.Крупської',38, від 09.03.2000р. є діючим, отже обов"язок по сплаті орендної плати за згадану ділянку покладено на позивача.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для зобов'язання відповідача укласти договів із позивачем про часткове відшкодування сплати орендної плати, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений можливості звернутись до Виконкому Харківської міської ради, як орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 09.03.2000р., про внесення змін до вказаного договору, а саме зменшення розміру орендованої позивачем земельної ділянки до необхідного позивачеві.
Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції ст.ст З, 15, 16, 626, 649, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 20, 179 187 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49. 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення по справі №62/246-10 підписано 18.10.10р.