Справа № 364/363/24 Суддя (судді) першої інстанції: Моргун Г.Л.
14 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Вівдиченко Т.Р.
Ключкович В.Ю.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
пр-к відповідача Гітченко О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Володарського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- скасувати постанову серії ЕНА № 2261536 від 28.05.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- закрити відносно ОСОБА_2 провадження у справі за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він не порушував Правил дорожнього руху (ПДР), склад правопорушення в його діях (бездіяльності) є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.
Так, на спростування наведених у постанові серії ЕНА № 2261536 обставин, позивач у позовній заяві зазначив, що твердження поліцейського про відсутність діючого страхового полісу на керований ним автомобіль, він пояснив, що «власник автомобіля змінився, тому номерний знак також було змінено, але згідно чинного законодавства об'єктом страхуваннЯ є безпосередньо автомобіль, а не номерний знак і підтвердженням цього є VIN-код автомобіля, який зазначено в страховому полісі». Стверджував, що надав поліцейському достатньо доказів того, що керований ним транспортний засіб «Volkswagen Passa»t, тип В2, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2006, є застрахованим.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось із дотриманням вимог законодавства, оскільки він керував автомобілем не маючи при собі та не пред'явивши на вимогу поліцейського полісу обов'язкового страхування. Таким чином відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм КУпАП.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 серпня 2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу задовольнити.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.05.2024 поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківського району УПП у Київській області ДПП капралом поліції Ткаченко І.Г. було винесено постанову серії ЕНА № 2261536 відносно ОСОБА_2 , за якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.п.2.1.г, п. 2.4 а ПДР та вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За змістом постанови вбачається, що позивач керував 28.05.2024 в селищі Володарка по вул. Шевченка, транспортним засобом Фольксваґен Пассат (Volkswagen Passat), державний номерний знак НОМЕР_3 , належним ОСОБА_3 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ та не пред'явив його на законну вимогу працівника поліції ,чим порушив пп.2.1. ґ, п.2.4.а ПДР (а.с. 9).
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Не погоджуючись з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем на вимогу поліцейського було надано поліс №215096394 від 13.06.2023 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, строк дії якого до 12.06.2024., а тому у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
За приписами п.1.9.Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху (ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до приписів пп. а) п.2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1,- тобто, в тому числі і чинний страховий поліс.
За невиконання визначених ПДР обов'язків водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч.1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, склад правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч.1 ст.126 КУпАП становить:
1) Об'єкт - суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
2) Об'єктивна сторона правопорушення виражається у формі керування транспортним засобом особою:
- яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»);
- або не пред'явила для перевірки у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»);
- або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Всі склади - формальні.
3) Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
4) Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені норм законодавства вбачається, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п.2.1 ПДР України документів кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Аналогічного змісту правову позицію викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема у справі №127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі №522/2280/16-а від 21 листопада 2019 року, у справі №711/4707/17 від 19 червня 2019 року.
Так, колегія суддів звертає увагу, що норма ст.126 КУпАП є імперативною, та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред'явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Керування транспортним засобом можливе лише за наявності посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), і такі документи можуть бути предметом перевірки при встановленні права особи на керування транспортним засобом та самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами наведених норм законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортного засобу.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
При цьому, згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, 28.05.2024 поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківського району УПП у Київській області ДПП капралом поліції Ткаченко І.Г. о 21:23 в селищі Володарка по вул. Шевченка зупинено т/з «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 у зв'язку з непрацюючою правою передньою фарою.
Зазначена подія зафіксована поліцейським на службову боді камеру «Моторола» №476441. Запис з боді камери надано до апеляційної скарги та досліджено судом апеляційної інстанції.
З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу та повідомлення причини зупинки, запропоновано надати дійсний поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач повідомив, що авто йому не належить і почав телефонувати третій особі(власнику) у якої з'ясовував про наявність полісу. Після чого повідомив поліцейського про наявність полісу у власника авто.
Надалі, о 21:24 поліцейським повідомлено водія, що ненадання ним страхового полісу є порушенням ПДР та оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, роз'яснено права та оголошено рішення про накладення штрафу та видано копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказаний доказ, наданий апелянтом до апеляційної скарги, колегія суддів вважає належним та допустимим, а причини неподання його до суду першої інстанції - поважними, оскільки, згідно ухвали Володарського районного суду від 07.06.2024 про відкриття провадження у справі, судом встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів, з моменту отримання цієї ухвали, для подання письмової заяви із запереченнями проти спрощеного розгляду справи та подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали вручено через кабінет електронного суду 07.06.2024р. Отже, строк на подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів для відповідача мав сплинути 22.06.2024. Разом з тим, рішення по справі ухвалено судом 17.06.2024р., тобто до сплину строку на подання відповідачем відзиву та доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, із наданого апелянтом відеозапису, колегією суддів встановлено, що інспектор поліції, керуючись приписами п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», на законних підставах здійснив зупинку транспортного засобу позивача та відповідно до вимог ч.3 вказаної норми повідомив водію про причину зупинки його транспортного засобу.
Також, колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 на вимогу поліцейського не пред'явив у візуальній формі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, належними та допустимими доказами по справі встановлено факт порушення позивачем приписів пп. ґ) п.2.1, пп.а) п. 2.4. ПДР та вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки поліцейський діяв в межах своїх повноважень, а оскаржувана постанова винесена з дотриманням прав особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому рішення Володарського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Володарського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді Т.Р. Вівдиченко
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 14.08.2024р.)