Справа № 580/422/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
13 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Черпака Ю.К, Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов'язання вчинити дії,
11.01.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.11.2023 № 971010178520 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити призначення та виплату пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.05.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.05.2023.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку та з 27.02.2019 отримує пенсію за віком на пільгових відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
У травні 2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022. Листом від 03.07.2023 №2300-0304-8/43508 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для переведення позивача на інший вид пенсії. Зазначена відмова була оскаржена позивачем в судовому порядку, за результатом якого рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі № 580/8205/23 зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву позивача від 31.05.2023 про переведення з одного виду пенсії на інший. На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача, однак відмовив у відповідному призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону 1058-IV. Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним, тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмова суду мотивована тим, що позивач помилково вважає, що пенсія за віком на пільгових умовах, призначена згідно із Законом №1788-XII, є іншим видом пенсії, ніж пенсія за віком на загальних підставах, передбачена Законом №1058-1V; подана позивачем заява до пенсійного органу від 31.05.2023 стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що їй призначена у 2010 році, а тому такий самий вид пенсії не міг бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-IV у зв'язку з досягненням нею загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; таким чином, оскільки позивач отримує пенсію за віком, підстави для переведення на цей же вид пенсії після досягнення віку 60 років та перерахунку розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022), відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково ототожнив пенсію, призначену позивачу за Законом №1788-ХІІ, з пенсією за віком відповідно до положень Закону №1058-IV, та зазначив, що мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), відтак показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1788-ХІІ, на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 з 27.02.2010 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
Рішенням від 28.09.2023 у справі № 580/8205/23 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 від 31.05.2023 про переведення її пенсії з одного виду на інший, а саме з пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням мотивів суду, вказаних у цьому рішенні.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач прийняв рішення від 10.11.2023 № 971010178520 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування рішення відповідач зазначив, що призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону 1788-XII не пов'язується з припиненням діяльності, зайнятість якою надає право на призначення такого виду пенсії. Натомість законодавцем прямо передбачено обов'язок залишити роботу, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, для призначення цього виду пенсії. Пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до пункту «є» статті 13 Закону 1788-XII, є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, тому право на переведення на інший вид пенсії відсутнє.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022, звернувся до суду з даним позовом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права, положеннями якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За визначенням, що міститься у статті 1 Закону № 1058-ІV пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) призначаються такі види державних пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 6 Закону № 1788-ХІІ особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
На виконання частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07. 2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07. 2000 незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.20218, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
На виконання частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №348/2271/16-а.
Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 була призначена пенсія з 27.02.2010 за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач вперше звернувся 31.05.2023.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду на інший, тому мають застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону № 1058-ІV, та враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 18.08.2020 у справі № 263/6611/17, від 25.03.2020 у справі № 367/1130/17.
Як вбачається з постанов Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №521/4655/17, від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а, від 27.02.2020 у справі №513/298/17, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому, при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 13.12.2018 у справі №185/860/17, від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Відтак, у спірних правовідносинах відповідачем неправомірно застосовано норми частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, а отже позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії з 31.05.2023.
З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги, а також фактичні обставини, встановлені судовою колегією, повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню та вбачає правові підстави для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.11.2023 № 971010178520 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити призначення та виплату пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. №23, ЄДРПОУ: 21366538) здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.05.2023.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.