15 серпня 2024 року місто Київ
справа № 753/18653/23
провадження №22-ц/824/6618/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
відповідач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Комаревцевої Л.В.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-
У жовтні 2023 року позивач ТОВ «Євро-Реконструкція» звернувся до суду з позовом до відповідачівОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячої води відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII для об'єктів усіх форм власності з 01.07.2014.
Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відтак є користувачами послуг, що надає позивач.
Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 (що діяли на момент виникнення заборгованості) споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідачі з грудня 2015 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з грудня 2016 року не вносили плату за постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, що станом на 01.09.2023 становить 90 553, 64 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергії 20 954,42 грн, заборгованість з постачання гарячої води 41 742,72 грн. Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язані також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 20 954,42 грн та трьох процентів річних в сумі 6 126,95 грн.
У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячого водопостачання в розмірі 90553,64 грн., інфляційну складову в сумі 20954,42 грн., три проценти річних в сумі 6126,95 грн., всього 117635,01 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року позовні вимоги ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за житлово - комунальні послуги з 12.03.2017 по 01.09.2023 в розмірі 87 506,14 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 18 316,74 грн та 3 % річних у розмірі 5 348,85 грн, всього 111 171,73 грн та судовий збір в розмірі 2 684 грн, по 1 342 грн з кожного.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
В апеляційній скарзі посилається на те, суд не в описовій частині, ні в резолютивній частині не зазначив заперечення та аргументацію, що викладені у відзиві на позовну заяву, які є суттєвими при прийнятті рішення і право на яке його позбавив суд. Посилається, що у мотивувальній частині мають бути зазначені саме мотиви, з яких суд не врахував окремих доказів, з посиланням на незалежність, недопустимість. Вважає, що результати оцінки судом є помилковими, а рішення було виключно формальним, не обґрунтованим та необ'єктивним та не враховано всі обставини справи. Судом допущено та не зазначено мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору та допущено невідповідність матеріалам справи. Вважає, що суддя при прийнятті рішення діяла проти нього та свідомо упереджено винесла хибне рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Євро-Реконструкція» - Логвиненко С.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що загальновідомою інформацією є той факт, що відповідно до вимог законодавства та інших підзаконних нормативно-правових актів, багатоквартирний будинок чи будь-який інший об'єкт нерухомого майна не може бути побудований та в подальшому введений в експлуатацію без розроблення проектно-технічної документації й подальшого дотримання визначених у проектно-технічній документації вимог у процесі його будівництва та введення в експлуатацію. Система централізованого опалення та гарячого водопостачання у багатоквартирному будинку є обов'язковим елементом, який має бути передбачений проектно-технічною документацією на багатоквартирний будинок, а також наявність діючої системи централізованого опалення та гарячого водопостачання у багатоквартирному будинку є обов'язковою умовою при введенні багатоквартирного будинку в експлуатацію.
Таким чином, позивач не має доводити факт надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді централізованого опалення та гарячого водопостачання безпосередньо до квартири споживача, оскільки надає послуги з постачання теплової енергії не окремо до кожної квартири, а в цілому до багатоквартирного будинку відповідача та інших будівель, які знаходяться на території Дніпровського та Дарницького районів м. Києва і це є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування
Посилання в апеляційній скарзі, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт безпосереднього надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до квартири відповідача, а також позивачем не доведено факт отримання саме відповідачем наданих послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання вважає безпідставним з огляду на те, що відповідачем до суду не надано жодного документу (доказу), який спростовує факт надання позивачем до квартири відповідача послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання; підтверджує факт отримання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачами послуг та мешканцями квартири від іншої теплопостачальної організації; підтверджує сплату відповідачами коштів за отриманні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання квартири на користь позивача чи на користь іншої теплопостачальній організації та відсутності у них заборгованості за отримані послуги; доказів надання позивачем послуг неналежної якості.
Посилання в скарзі на те, що споживачі можуть відмовитись від послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води не можна визнати обґрунтованими, оскільки відповідач забуває та не посилається на положення правил, які зазначають про умови такої відмови від послугу. Крім того, відповідач не надає акту про відключення будинку чи його квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08лютого 2024року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від14травня 2024року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядкуст. 369 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скаргане підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про права власності на житло від 17.11.2004 Відділу приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рівних долях є власниками квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 04.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім них зареєстрованими за зазначеною адресою є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Надання послуг з централізованого опалення/теплова енергія та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії, статуту, затвердженого рішенням учасника ТОВ «Євро-Реконструкція» № 29/11-19 від 29.11.2019, відповідно до п. 3.3 якого основними видами господарської діяльності Товариства є, зокрема, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 291 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869» слова «централізованого опалення» замінено словами «постачання теплової енергії». З листопада 2021 рокудіютьПравила надання послуг з постачання теплової енергії, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правила надання послуг з постачання гарячої води, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182.
Факт надання Позивачем послуг з централізованого теплопостачання/постачання теплової енергії як теплопостачальною організацією до будинку АДРЕСА_1 підтверджується нарядами на включення/відключення опалення в опалювальні періоди, які засвідчені представниками балансоутримувача будинку - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва»
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості борг відповідачів за послуги постачання опалення/теплової енергії та постачання гарячої води станом на 01.09.2023 становить 90533,64 грн. та нарахований за період з грудня 2015 року.
З розрахунків заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідачі з грудня 2015 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з грудня 2016 року не вносили плату за постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, що станом на 01.09.2023 становить 90 553, 64 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергії 20 954,42 грн, заборгованість з постачання гарячої води 41 742,72 грн. Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язані також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 20 954,42 грн та трьох процентів річних в сумі 6 126,95 грн., які нараховувалися до 23.02.2022
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а останній не виконав зобов'язання щодо оплати за надані послуги. Визначаючи суму заборгованості, суд розрахував її в межах строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною другоюстатті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до пункту 5 частини другоїстатті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII(у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до абзацу 6 частини третьоїстатті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII(у чинній редакції на час розгляду справи у суді) плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини шостоїстатті 19 Закону України «Про теплопостачання'споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Подібні за змістом норми закріплено у пункті 1 частини першої, пункті 5 частини другої статті 7 чинної редакціїЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду Українивід 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), підстав відступу від них колегія суддів не вбачає.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, другоїстатті 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Відповідно достатті 599 ЦК Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зістаттею 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно достатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок проте, що у відповідачів наявна заборгованість зі сплати послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії, а також гарячого водопостачання та наявність порушеного права ТОВ «Євро-Реконструкція».
Оскільки правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями у силу вимогстатті 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячого водопостачання із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другоюстатті 625 ЦК України.
За матеріалами справи встановлено, що відповідачі є споживачами житлово - комунальних послуг, які надаються у квартиру АДРЕСА_1 .
Доказів про те, що у період з грудня 2016 року по вересень 2023 рокуу вищезазначену квартиру, власником якої є відповідачі, в опалювальний період не надавалися послуги централізованого опалення/постачання теплової енергіїОСОБА_1. не надав та на такі обставини не посилався.
Доводи апеляційної скарги про те, що теплопровідні мережі не належать позивачу, а тому останній не має права на отримання плати за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії не можна визнати обґрунтованими, оскільки позивачем надані належні та допустимі докази про те, що саме позивач надає послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у квартиру відповідачів.
Крім того, відповідач не надав доказів про те, що він оплачував за надані послугиу спірний період будь - якій іншій особі (виробнику чи виконавцю таких послуг), у разі, якщо вважає, що такі послуги він отримує від іншої особи.
Посилання в апеляційній скарзі, що позивачем надано невірний розрахунок заборгованості, вважаючи його нікчемним у зв'язку із відсутністю договірних відносин, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивачем надавались послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, а також не подано контррозрахунку заборгованості та не спростовано складених позивачем нарахувань комунальних послуг.
Як на підставу скасування рішення суду апелянт посилається на порушення судом норм процесуального законодавства вказуючи на те, що в описовій частині рішення не зазначено, що представником позивача, який звертаючись з позовом не надавав на підтвердження своїх повноважень копію свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, а замість повернення позовної заяви, суд дозволив змінити представника, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі посилання не відповідають наявним у матеріалах доказам та не ґрунтуються на вимогах закону, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).
До позовної заяви представником позивача на підтвердження наявних повноважень долучено: копію довіреності від 04 серпня 2023 року № 40, копію статуту ТОВ «Євро-Реконструкція», а також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Довіреністю від 04 серпня 2023 року № 40 ТОВ «Євро-Реконструкція» в особі Генерального директора Сидоренка О.А. уповноважено Гречан М. В. бути представником товариства в суді, в тому числі з правом підписувати та подавати позовні заяви.Строк дії довіреності по 04 серпня 2024 року включно.
Витяг зЄдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформований 17 січня 2023 року, відповідно до якого, керівником юридичної особи є Сидоренко О.А .. Будь-які відомості щодо неможливості Сидоренко О.А. вчиняти дії, зокрема, і видавати довіреності, від імені ТОВ «Євро-Реконструкція» у матеріалах справи відсутні.
Апеляційний суд також звертає увагу, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.
Отже, у суду не було підстав для повернення позовної заяви, оскільки позовна заява подана належним представником, повноваження підтверджуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги аналогічно повторюють доводи відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції уже надав належну оцінку і зводяться до переоцінки обставин та наявних в матеріалах справи доказів.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до нормзакону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
За змістомст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права,доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно дост.375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючисьст.ст.259,268,367,374,375,381-384,390ЦПКУкраїни,
суд,-
Апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили здня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус