Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 серпня 2024 р. № 520/14558/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (вул. Бориса Лятошинського, буд. 5, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 26278626) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за квітень 2024 року у розмірі посадового окладу, без урахування доплати за вислугу років;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, б. 5, ідентифікаційний код 26278626) провести нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на підставі частин другої, п'ятої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, суддівської винагороди за квітень 2024 року, з врахуванням щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 30 відсотків, встановленої наказом в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023;
- допустити рішення суду до негайного виконання;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області подати у строк, визначений судом звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, безпідставно не виконує наказ Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023 про встановлення надбавки за вислугу років, а також не застосовує до спірних правовідносини рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018, рішення Ради суддів України від 03 вересня 2021 року №35. Позивач вважає, що нарахування та виплата суддівської винагороди повинна проводитися в повному обсязі, оскільки суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018(4062/15).
Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Відповідач у поданому відзиві на позов зазначив, що відповідно п. 8.16 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IІІ квартал 2023 року та п. 3.1.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IІІ квартал 2023 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.
За результатами проведеного державного фінансового аудиту, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено акт № 08-30/10 від 28.12.2023. Територіальним управлінням ДСА України в Житомирській області на вищевказаний акт подано заперечення, за результатом розгляду яких Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області останні прийнято не було, про що складено висновок на заперечення до акта ревізії.
01.02.2024 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено вимогу № 260608-14/317-2024 "Про усунення порушень законодавства".
У вищезазначеній вимозі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області вказано, зокрема: порушення вимог ч. 10 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, в період з 01.01.2021 по 30.06.2023 18 суддям місцевих загальних судів Житомирської області, які не здійснювали правосуддя у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну (призначені на посаду до 30.09.2016 строком на п'ять років до набрання чинності Закону № 1402-VIII) нараховано та виплачено доплат до посадового окладу в загальній сумі 5635229,31 грн та, як наслідок, зайво сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 1227151,51 грн, чим завдано матеріальної шкоди ТУ ДСА України в Житомирській області на загальну суму 6862380,82 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що Указом Президента України "Про призначення та звільнення " від 30.09.2016 № 425/2016, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Лугинського районного суду Житомирської області строком на 5 років.
Відповідно до наказу Лугинського районного суду Житомирської області від № 10/К від 21.10.2016 з 01.11.2016 позивача зараховано до штату Лугинського районного суду Житомирської області.
Згідно з наказом в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023 на підставі ч.5 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу.
09.02.2024 ТУ ДСА України в Житомирській області листом № 428/24-Вх. повідомило про припинення нарахування та виплати щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , встановленої відповідно до наказу в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023, який призначений на посаду строком на п'ять років та не має повноважень на здійснення правосуддя.
Позивач, вважаючи порушеним право на належне матеріальне забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За змістом ч.5 ст.135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ч.7, 8 ст.135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності Цілком таємно, - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності Таємно, - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Згідно з ч.10 ст.135 Закону №1402-VIII суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
У відповідності до пункту 17 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв'язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.
За правилами пункту 20 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України» (щодо правосуддя) (Закон №1401-VIII), оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до пункту 22 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII (чинного до 01 січня 2020 року) право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).
Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII (чинного до 01 січня 2020 року) до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).
На підставі пп.16 п.1 розділу I Закону України від 16.10.2019 №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон №193-IX) виключено пункти 22 і 23 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII.
Відповідно до ч.1-3 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (в редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд») суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч.5, 7 ст.133 Закону №2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Відповідно до ч.10 ст.133 Закону №2453-VI суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Водночас, положення ч.3, 10 ст.133 Закону №2453-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018.
За висновками цього Рішення, Конституційний Суд України вирішив:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.
Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.10 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, за яким суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу, для цілей застосування окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, зі змінами, а саме:
- ч.1 ст.55 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду;
- ч.8 ст.56, ч.1, 2 ст.89 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв'язку з обов'язковим проходженням підготовки у Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації;
- ч.3 ст.82, ч.6, 7 ст.147 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв'язку з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
За змістом п.3 резолютивної частини Рішення від 04.12.2018 №11-р/2018, положення ч.3, 10 ст.133 Закону №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як слідує з матеріалів справи, позивача призначено на посаду судді Лугинського районного суду Житомирської області згідно з Указом Президента України "Про призначення та звільнення суддів" від 30.09.2016 № 425/2016 строком на п'ять років.
Судом встановлено, що з урахуванням Указу Президента України 30.09.2016 № 425/2016 "Про призначення та звільнення суддів" з 30.09.2021 позивач не здійснює правосуддя у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень на посаді судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.06.2018 №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 .
У зв'язку з прийняттям Закону №193-ІХ повноваження складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинилися, починаючи з 07.11.2019.
Кваліфікаційне оцінювання щодо позивача не завершено через обставини, що від нього не залежали, та не обумовлені його поведінкою.
При цьому відповідачем жодним доказом не спростовано, що позивач наразі не здійснює відправлення правосуддя з незалежних від нього причин.
Окрім того, у поданій позовній заяві позивач наголошує, що не був і не є притягнений до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя.
Згідно з наказом в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023 на підставі ч.5 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. З огляду на вказане, видання/скасування наказів про встановлення доплат суддям за вислугу років належить до виключної компетенції голови місцевого суду в порядку п.1 ч.1, ч.2 ст.24 Закону №1402-VIII.
З набранням чинності законами №1401-VIII, №1402-VIII призначення на посаду судді (вперше) здійснюється безстроково, водночас призначення на посаду судді безстроково суддів, яких до того було призначено на посади в межах п'ятирічного строку (відповідно до раніше чинного правового регулювання цих правовідносин), поставлено у залежність від результатів кваліфікаційного оцінювання.
Разом з тим, у п.3.4 Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 зазначено, що питання отримання суддею винагороди до проходження ним кваліфікаційного оцінювання регулюється саме Законом №2453-VI у редакції Закону №192-VIII, а випадки, коли такий суддя не здійснює правосуддя, визначаються Законом №1402-VIII.
Далі, за текстом Рішення, зазначено, якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення ч.10 ст.133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.
Застосований законодавцем у положенні ч.10 ст.133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII підхід до об'єднання усіх випадків, коли суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу, не можна визнати виправданим, справедливим та домірним, оскільки такий підхід не враховує особливостей кожної категорії підстав нездійснення правосуддя, ступеня обумовленості таких підстав поведінкою судді та інших законодавчо визначених обставин, а отже, невиправдано призводить до звуження обсягу гарантій незалежності суддів у виді зниження рівня їх матеріального забезпечення.
Конституційний Суд України вважає, що юридичне регулювання, встановлене положенням ч.10 ст.133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII, яке поширюється на суддів, які не здійснюють правосуддя через обставини, що не залежать від них особисто або не обумовлені їхньою поведінкою, звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів, створює загрозу для незалежності як суддів, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддів. Отже, положення ч.10 ст.133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII для цілей застосування окремих положень Закону №1402-VIII суперечить ч.1, 2 ст.126 Конституції України.
Відтак, суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018.
Оскільки, суддя Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 у період з 30.09.2021 по даний час не здійснює правосуддя через обставини, що не залежали від нього особисто та не обумовлені його поведінкою, а тому, з огляду на висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 04.12.2018 №11-р/2018, у вказаний період він мав право на отримання доплат до посадового окладу відповідно до наказу в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу (щомісячно).
Відповідач, Територіальне ДСА у в Житомирській області області не довів належними та допустимими доказами, що нараховуючи та виплачуючи суддівську винагороду позивачу за квітень 2024 року у розмірі посадового окладу без урахування доплат за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Беручи до уваги зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за квітень 2024 року у розмірі посадового окладу, без урахування доплати за вислугу років; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , на підставі частин другої, п'ятої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, суддівської винагороди за квітень 2024 року, з врахуванням щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 30 відсотків, встановленої наказом в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023.
Відносно звернення рішення до негайного виконання суд зазначає, що у цій справі позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату суддівської винагороди, та за результатами її розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення. У резолютивній частині суд не визначає конкретний розмір суддівської винагороди, що належить до виплати позивачу, адже проведення таких розрахунків є повноваженням відповідача, що має бути реалізоване на виконання цього рішення суду.
Тобто, судове рішення у цій справі має зобов'язальний характер і не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому підстави для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання, відсутні.
Відносно клопотання позивача щодо зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області подати у строк, визначений судом звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи ст.14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (вул. Бориса Лятошинського, буд. 5, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 26278626) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за квітень 2024 року у розмірі посадового окладу, без урахування доплати за вислугу років.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, б. 5, ідентифікаційний код 26278626) провести нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) судді Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на підставі частин другої, п'ятої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, суддівської винагороди за квітень 2024 року, з врахуванням щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 30 відсотків, встановленої наказом в.о. голови Лугинського районного суду Житомирської області №7/К від 17.10.2023.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова