14 серпня 2024 року м. Рівне №460/935/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління Служби безпеки України в Рівненській області
про визнання рішення протиправним, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі- відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
визнати протиправним рішення Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 14.12.2023 за № 10/12782 щодо залишення її рапорту без реалізації та зобов'язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області розглянути позивача та звільнити позивача з військової служби у зв'язку з досягненням граничного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулась до відповідача 01.12.2023 з рапортом щодо звільнення її з військової служби на підставі п.3 ч.6 ст.26, а також статті 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на військовій службі.
Відповідачем 14.12.2023 за №10/12782 надано відповідь на рапорт від 01.12.2023, тобто поданий позивачем рапорт розглянуто, в якому вказано, що у пункті 3 частини 6 статті 26 Закону визначено чіткий перелік підстав для звільнення військовослужбовців, які проходять кадрову військову службу під час проведення мобілізації та дії воєнного стану. Також, у відповіді вказано, що для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, граничний вік перебування на військовій службі становить 60 років.
Ухвалою суду від 12.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з 17.07.1996 проходить кадрову військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області.
01.12.2023 позивачем подано рапорт на ім'я начальника УСБУ в Рівненській області щодо звільнення її з військової служби на підставі п.3 ч.6 ст.26, а також статті 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на військовій службі.
Листом від 14.12.2023 за №10/12782 відповідачем за результатами розгляду вказаного вище рапорту від 01.12.2023 повідомлено про відсутність підстав для звільнення позивач з військової служби з підставі вказаних у рапорті, у зв'язку з чим рапорт залишено без подальшої реалізації.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий характер діяльності органів державної влади, їх посадових осіб має здійснюватися на основі повноважень, встановлених нормативно-правовими актами, у їх межах і за процедурою, встановленою законодавством.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності; порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини першою статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992, №2229-ХІІ, Служба безпеки України - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Частиною першою статті 20 Закону №2229-ХІІ передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом), на них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.
В системі Служби безпеки України порядок проходження військової служби за контрактом особі офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначені Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (далі Положення-1262).
Вказане Положення-1262 застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в СБУ кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Механізм реалізації вимог Положення-1262 визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 № 772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1323/16014 (далі - Інструкція № 772).
Наказом начальника УСБУ в Рівненській області №48-ОС/дск від 01.03.2023, ОСОБА_1 з 01.03.2023 зараховано у розпорядження начальника УСБУ в Рівненській області за підпунктом «в» пункту 48 Положення (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження).
Відповідно до положень пункту 48 Положення-1262, зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів) допускається у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом.
Військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання).
У відповідності до пункту 4.9 Інструкції №772, зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Згідно положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ визначено, що ним здійснюється правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Як встановлено судом, в системі СБУ порядок проходження військової служби за контрактом особі офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначені Положенням-1262.
Вказане Положення-1262 застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в СБУ кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Механізм реалізації вимог Положення-1262 визначає Інструкція №772.
Так, пунктом 7 частини 1 статті 22 Закону №2232-ХІІ визначено, що для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу, граничний вік перебування на військовій службі встановлюється - до 60 років.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ, особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого продовжено у встановленому порядку, що також не заперечується позивачем.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 присвоєно звання підполковник, яке згідно статті 5 Закону №2232-ХІІ віднесено до старшого офіцерського складу, тобто граничний вік перебування ОСОБА_1 на військовій службі під час дії особливого періоду (воєнного стану) становить 60 років.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату звернення з рапортом від 01.12.2023 її вік становив повних 52 роки, а на дату звернення до суду - повних 53 роки, тобто ОСОБА_1 не досягла встановленого пунктом 7 частини 1 статті 22 Закону №2232-ХІІ граничного віку перебування на військовій службі.
Положення-1262 містить розділ VII «Звільнення з військової служби». Пунктом 61 Порядку-1262 визначено, що звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби здійснюється на підставах, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та, як правило, без зарахування в розпорядження прямих начальників (командирів).
Порядок звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби визначається Головою Служби безпеки України.
Пунктом 64 Положення-1262 передбачено, що військовослужбовці Служби безпеки України, які набули право на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким до досягнення встановленого граничного віку їх перебування на військовій службі залишилося п'ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "в" пункту 1 частини п'ятої, підпунктом "в" пункту 1 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Що повністю відповідає вимогам частини 10 статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Пункт 1 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ та пункт 1 частини 6 статті 26 Закону №2232-ХІІ визначає право на звільнення військовослужбовця з військової служби лише у мирний час, тобто не підлягає застосуванню до позивача, оскільки вона проходить військову службу під час дії воєнного стану.
Обов'язковою умовою для звільнення з військової служби є наявність такого права у військовослужбовця, визначеного відповідною частиною статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Так, пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону №2232-ХІІ визначені підстави для звільнення військовослужбовців, які проходять кадрову військову службу, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, а саме:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
У разі відсутності підстав для звільнення, або підстави вказані військовослужбовцем у рапорті не надають військовослужбовцю права для звільнення, рапорт залишається без реалізації.
Оскільки в поданому ОСОБА_1 на ім'я начальника УСБУ в Рівненській області рапорті про звільнення від 01.12.2023 вказану підставу (у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі), яка не настала та не надає їй право на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, УСБУ в Рівненській області правомірно залишено без реалізації поданий ОСОБА_1 , про що їй повідомлено листом від 14.12.2023 №10/12782.
З урахуванням встановлених обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, залишення рапорт від 01.12.2023 без реалізації, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством. За результатами розяглдяу рапорта про звільнення, позивачці надано відповідь від 14.12.2023 №10/12782, а тому правові підстави для зобов'язання його повторного розяглдяу відсутні як і відсутні підстави для зобов'язання відповідача звільнити позивачку з військової служби з підстав вказаних у рапорті. В той час як порушення прав позивачки, про захист яких вона просила в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Правові підстави для застосування ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Управління Служби безпеки України в Рівненській області (вул. Відінська, буд. 4,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 20001668)
Суддя Д.Є. Махаринець