15 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9639/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа №440/9639/24, в рамках якої, після роз'єднання судом позовних вимог, предмет розгляду складають вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.10.2021 без використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.10.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів, а також щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразових виплат - грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової допомоги на оздоровлення за 2020 та за 2021 роки без використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 одноразові виплати - грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, одноразову допомогу на оздоровлення за 2020 та за 2021 роки з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
14.08.2024 представник Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до суду із заявою, в якій просить суд залишити адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 без розгляду. В обґрунтування цієї заяви повідомляє суд, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2021 №288 ОСОБА_2 було виключено з 30.10.2021 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Отже, про нібито порушення своїх прав позивач знав або повинен був дізнатися ще з моменту звільнення з військової служби, а до суду з позовною заявою позивач звернувся лише 23.07.2024. Між тим 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX, яким внесено низку важливих змін до чинного законодавства про працю, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів. З огляду на норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду з даним позовом, який розпочав відлік з наступного дня після завершення дії карантину, тобто з 01.07.2023, та завершився 01.10.2023, а позивач звернувся до суду лише 23.07.2024.
Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, але правовідносинам щодо застосування строків звернення до суду з позовом у подібних випадках надано оцінку Верховним судом.
Так, відповідно до висновків, сформульованих у постанові Верховного суду від 24.04.2024 у справі №580/4684/22 на підставі порівняльного аналізу положень статті 233 КЗпП України Верховний суд прийшов до висновку про те, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тож вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за цим позовом, суд в ухвалі від 05.08.2024 констатував, що позовна заява подана у строк встановлений законом, оскільки суд врахував новели Верховного суду, викладені у наведеній вище постанові.
Відтак позивач, який був звільнений зі служби до внесення змін у ст. 233 КЗпП України 19.07.2022, має право на звернення до суду з цим позовом без обмеження будь-яким строком.
З огляду на зазначене заява представника Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 про залишення без розгляду адміністративного позову у справі №440/9639/24 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 233 Кодексу законів про працю України, суд
Заяву представника Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про залишення без розгляду адміністративного позову у справі №440/9639/24 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун