14 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/12479/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків в адміністративній справі за позовом Головного управління Національної поліції в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів односторою,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 16 122,30 грн.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
08.08.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача в якому просить продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, оскільки кошти для оплати судових витрат у квітні 2024 року використано у повному обсязі.
Так, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ч.1 ст.118 КАС України).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 121 КАС України).
Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що продовження строку є правом суду, а не його обов'язком.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Таким чином, особа, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку, дотримання вимог процесуального закону, в тому числі щодо оплати судового збору.
У свою чергу, позивач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків як і інші учасники справи.
При цьому, Головного управління Національної поліції в Київській області є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на рахунку, які передбачені на сплату судового збору, не може впливати на можливість виконання позивачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.
Крім того, представником позивача не вказано який саме необхідний йому додатковий строк для усунення встановлених ухвалою судді від 08.08.2024 недоліків та наявної інформації щодо дати зарахування коштів на рахунок управління.
У той час, слід зауважити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Невжиття суб'єктом владних повноважень своєчасних заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Оскільки представником Головного управління Національної поліції в Київській області у встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху граничний строк не усунуто недоліки позовної заяви, а тому позовна заява Головного управління Національної поліції в Київській області підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Київській області про продовження строку на усунення недоліків відмовити.
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повернути позивачу без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Єфіменко