Справа № 296/7361/24
2/296/2952/24
про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Житомирська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними договору дарування і реєстрації права власності, знесення самочинної прибудови,
12 серпня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Житомирська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними договору дарування і реєстрації права власності, знесення самочинної прибудови.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки у порушення частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ухвали - ЦПК України) до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Установлено, що матеріали позову містять дублікат квитанції 0.0.2683071547.1 від 21 вересня 2022 року на суму 1984, 80 гривень, призначення платежу - судовий збір у справі № 296/4617/21, а також квитанцію №ПН96 від 24 травня 2023 року на суму проплати -162, 40 гривень, призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_1 у справі № 296/4617/21.
Вищевказані платіжні документи не можуть вважатися належним доказом сплати судового збору у цій справі з огляду на наступне.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлено, зокрема, обов'язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення.
Відповідно до пункту 37 розділу ІІ Інструкції, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.
Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 Інструкції).
У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 910/4557/18 зроблено висновок про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 у справі № 914/1542/17, від 10 травня 2018 року у справі № 613/372/16-ц та від 16 січня 2019 у справі № 905/1057/18.
У доданих до позовної заяви платіжних документах про сплату судового збору зазначені реквізити справи № 269/4617/21, у зв'язку з чим такі квитанції є неналежним доказом сплати судового збору в будь-якій іншій справі.
Такі висновки в повній мірі відповідають усталеній судовій практиці Верховного Суду, для прикладу - ухвала Верховного Суду від 03 квітня 2024 року, справа № 369/12/22.
Вважаю доцільним звернути увагу, що за наявності підстав, які визначені ЦПК України та Законом України "Про судовий збір", платник судового збору має право на повернення сплаченої суми судового збору.
Таким чином, позовна заява не містить доказів сплати судового збору. Визначаючи суму судового збору, який належить сплатити позивачу в цій справі, слід урахувати, що ОСОБА_1 заявляє на вирішення суду три вимоги немайнового характеру: 1) про визнання недійсним договору дарування; 2) про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності; та 3) про знесення самочинного будівництва.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються в таких розмірах:
за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 гривень.
Отже, враховуючи законодавчо визначені ставки судового збору, позивачу в цій справі належить сплати 3633, 60 гривень судового збору, тобто по 1211, 20 гривень за кожну вимогу.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.185 ЦПК України).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст.185 ЦПК України).
Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Корольовського районного суду міста Житомира, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Житомирська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними договору дарування і реєстрації права власності, знесення самочинної прибудови - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК