ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/32617.12.09
За позовом Київського природоохоронного прокурора в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель у м. Києві
до Київської міської державної адміністрації
Публічне акціонерне товариство «Леокон»
про визнання недійсним правочину,
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: Лук'янчук А.В. за довіреністю № 092562/Ю00 від 31.08.2009.
від відповідача-1: Крилова З.О. за довіреністю від 21.07.09 №001-714;
від відповідача-2: Сіраш Ю.М. за довіреністю б/н від 30.08.2009
У судовому засіданні 17.12.2009 суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників учасників судового процесу, оголосив вступну і резолютивну частини рішення
Київський природоохоронний прокурор звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель у м. Києві до Київської міської державної адміністрації та Відкритого акціонерного товариства «Елекон» про визнання недійсним договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 11.03.1999 року, укладеного між Київською міською державною адміністрацією, з одного боку та відкритим акціонерним товариством «Елекон», з другого боку, щодо надання в оренду земельної ділянки площею 3, 4591 га за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5, для обслуговування виробничої бази.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначає, що спірний договорі укладено з порушенням вимог законодавства, чинного на момент його укладення, що є підставою для визнання його недійсним. Так, за твердженням прокурора, в спірному договорі оренди землі не визначено істотні умови, а саме: умови сплати орендної плати, її розмір (фіксований), умови і строк передачі земельної ділянки орендарю, не визначено сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, умови збереження стану об'єкта оренди; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Крім того, як твердить прокурор, договір укладено особою -Київською міською державною адміністрацією, яка не мала повноважень на укладення цього правочину, оскільки починаючи з 1990 року по 2002 рік на території м. Києва повноваження щодо надання земельних ділянок (не наданих у власність іншим особам) в оренду та укладання таких договорів належали виключно Київській міській раді.
Позивачем у справі прокурор визначив Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, основним завданням якої є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства.
Мотивуючи свою позицію, прокурор посилається на норми ст.ст. 121 Конституції України, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 203, 215, 216, 236, 256 ЦК України, ст.ст. 14, 15, 35 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалою суду від 10.07.09 було порушено провадження у справі № 40/326 за даним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01.09.09.
Ухвалою суду від 01.09.09 розгляд справи відкладався за клопотанням Відповідача-1, поданого через службу діловодства суду, до 15.09.09.
У судовому засіданні 15.09.09 Позивач надав суду пояснення по суті спору, у яких просить суд позов прокурора задовольнити повністю.
Представник Відповідача-1, на виконання вимог ухвал суду, надав відзив на позов, у якому просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що виходячи зі змісту норм законодавства, чинних на момент укладення спірного правочину, Відповідача-1 був наділений належним обсягом повноважень для укладення договору. Також Відповідач-1 відмітив, що спірний договір був укладений відповідно до вимог ст. 14 Закону України „Про оренду землі” у відповідній редакції, а відтак, були передбачені у сі істотні умови.
Ухвалою суду від 15.09.09 у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України продовжено строки розгляду спору у справі.
У судовому засіданні за клопотанням представника прокуратури оголошувалась перерва до 29.09.09.
Ухвалою суду від 29.09.06 розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання Відповідача-1 на 15.10.09.
Ухвалою суду від 15.10.09 розгляд справи відкладався до 03.11.09.
Ухвалою суду від 08.12.09 за клопотанням прокуратури та відповідача-2, керуючись ст.ст. 25, 86 ГПК України замінив відповідача-2 на Публічне акціонерне товариство «Леокон».
У судовому засіданні 08.12.09 з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 17.12.09.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.04.98 №747 «Про оформлення відкритому акціонерному товариству «Елекон»права користування земельною ділянкою для обслуговування виробничої бази на вул. Пост-Волинській, 5 у Жовтневому районі»у відповідності до ст. 30 Земельного кодексу України, постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.90 №583 вирішено оформити відкритому акціонерному товариству «Елекон»право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди строком на 49 років земельною ділянкою площею 4,46 га для обслуговування виробничої бази на вул. Пост-Волинській, 5 у Жовтневому районі у зв'язку з переходом права власності на будинки і споруди (свідоцтво про право власності від 22.12.97 №555-В) за рахунок земель, відведених згідно з рішенням виконкому Київської міської Ради трудящих від 25.08.59 №1351 «Про відвід земельної ділянки Головкиївбуду під будівництво електромеханічного заводу»та від 18.02.69 №246 «Про додатковий відвід земельної ділянки «Головкиївмісьбуду»під розширення території діючого електромеханічного заводу тресту «Київелектромонтаж».
11 березня 1999 року Київською міською державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством «Елекон»укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, за умовами якого Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 09.04.98 №47 надало, а відкрите акціонерне товариство «Елекон»прийняло у тимчасове користування земельну ділянку площею 3,4591 га.
Рішенням Київської міської ради від 29.05.03 №437/597, прийнятого у відповідності до Закону України «Про плату за землю»та рішення Київської міської ради від 21.12.00 №118/1095 «Про орендну плату за землю у м. Києві», встановлено Відкритому акціонерному товариству «Елекон»річну орендну плату за земельну ділянку для обслуговування виробничої бази на вулиці Пост-Волинській, 5 у Солом'янському району м. Києва у розмір 1,5% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки.
Назване рішення стало підставою для укладення Київською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Елекон»Додаткової угоди до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, за якою п. 2.1 викладено у іншій редакції: а саме: «Плата за землю вносить користувачем згідно із Закону України «Про плату за землю»у вигляді орендної плати у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується на рахунок, визначний додатковою угодою.
Прокурор, звернувшись до суду з даним позовом, стверджує, що між Сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а, відтак, - є підставою для визнання зазначеного договору недійсним.
Проте, зазначене твердження не співвідноситься із обраним заявником способом захисту прав, у який останній звернувся до господарського суду у даній справі. Так, беручи до уваги ст. 638 ЦКУ, вказана обставина впливає на встановлення факту укладення договору оренди, що може бути підставою для звернення до суду з подання відповідного позову, в той же час жодним чином не впливає на предмет спору у даній справі.
Хибним також визнається твердження заявника стосовно невідповідності умов Договору вимогам закону, що стосується відсутності у Київської міської держаної адміністрації на момент укладення Договору достатніх повноважень для вчинення таких дій.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України в редакції, діючій на момент укладення спірного Договору, розпоряджаються землею ради народних депутатів які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Указом Президента України від 21.08.1995 №760/95 «Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві і Севастополі державну адміністрацію»затверджено Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію.
Відповідно до підрозділу 5 пункту 18 зазначеного Положення державна адміністрація для здійснення покладених на неї завдань має повноваження, зокрема, щодо передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, у тому числі на умовах оренди, припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною у випадках, передбачених законодавством.
Окрім того, Указом Президента від 18.11.1995 №1079/95 постановлено, що головам обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій слід керуватись у своїй діяльності положеннями про державні адміністрації, що затверджені Указом Президента України від 21.08.1995 №760/95.
Розділом «Перехідні положення»Конституції України передбачено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними у частині, що не суперечать Конституції України.
До прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі відповідно до ст. 118 Конституції України, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.
На підставі Указу Президента України від 05.03.2002 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про місцеві державні адміністрації»втратив чинність Указ Президента України від 21.08.1995 №760/95.
Тому, беручи до уваги наведені норми законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, Київська міська державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок.
Окрім цього, положеннями Земельного Кодексу України, у редакції, чинній на момент укладення спірного Договору, передбачалась можливість делегування повноважень щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок органам державної виконавчої влади.
За таких обставин, висновки органу прокуратури про належність повноважень щодо надання земельних ділянок в оренду та укладення таких договорів виключно Київській міській раді є помилковим та таким, що не узгоджується з наведеними вище нормами чинного на той час законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, орган прокуратури не довів суду, що спірний договір укладений особою, яка не мала повноважень на укладення такого договору, як і загалом не довів наявність інших підстав для визнання спірного договору недійсним.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що за заявленими вимогами не встановлено тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання певних юридичних наслідків, а відтак, - про відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного договору .
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що доводи заявника суперечать наявним доказам та встановленим обставинам, тому позовні вимоги органу прокуратури є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Пукшин Л.Г.
Дата підписання рішення 22.12.2009р.