Запорізької області
02.11.10 Справа № 3/14/10
Суддя
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Металург”, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Двадцять перший вік”, м. Запоріжжя
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8 131, 89 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Василенко В.В.
Представники:
від позивача: Барков В.О., юрисконсульт, довіреність № 08 від 15.02.2010р.
від відповідача: Бузін О.К., генеральний директор, протокол № 6 від 17.03.1998р.;
Владимирова Ю.В., представник, довіреність № б/н від 29.07.2009р.;
Дерев'янко І.О., довіреність № б/н від 29.07.2009р.
ПАТ “СК “Металург” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Двадцять перший вік” про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8 131, 89 грн.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 2. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993, 998, 1172, 1187 ЦК України, ст. 224, 228 ГК України ст. 35, 44, 49 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/14/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.10.2010р. об 11 годині 00 хвилин.
Ухвалою суду від 07.10.2010р. розгляд справи відкладений до 02.11.2010р. о 14 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 02.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 05.11.2010р.
Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні 02.11.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві № 1171 від 25.08.2010р. та просить суд позов задовольнити повністю.
Зокрема зазначив, що позивачу необхідно було з'ясувати розмір реально спричинених у наслідок ДТП пошкоджень, тому проведення експертизи було обов'язковим у даному випадку. Для з'ясування винного у ДТП, суду до якого направлено матеріал про адміністративне правопорушення, власника транспортного засобу, яким спричинено матеріальну шкоду, позивачем отримано в УДАІ УМВС України в Запорізькій області розгорнуту довідку №8556570 від 25.02.2010р. Витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача був замовлений позивачем також для вирішення питання про відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме написання позовної заяви із зазначенням юридичної адреси, місцезнаходження, телефонів та коду ЄДРПОУ.
Представники відповідача у судовому засіданні 02.11.2010р. визнали у повному обсязі суму основного боргу у розмірі 7 594, 92 грн., проти стягнення 460, 00 грн. послуг проведення експертної оцінки пошкоджень автомобілю Кіа Ceed, послуг надання розгорнутої довідки ДАІ в сумі 83, 00 грн. та 13, 97 грн. послуг замовлення Витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача заперечили та просять в цій частині позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
19.06.2008р. між Дригою В.О. та ЗАТ “СК “Металург” (правонаступником якого згідно п. 1.1 Статуту в редакції 2010 року зареєстрованої за № 11031050015000471 є ПАТ “СК “Металург”) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1032А Итз/08 (надалі - Договір). На умовах, встановлених цим договором, майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а також додатковим обладнанням до нього, зазначеним у договорі страхування.
22.01.2010р. о 15-55, на вулиці Космічній м. Запоріжжя громадянин Назаренко А.В., керуючи автомобілем ГАЗ, державний реєстраційний номер АР 6298 АК, не витримав безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої пошкодив автомобіль Кіа Ceed під керуванням Дриги В.О.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-495/2010 від 10.02.2010р. Назаренко А.В. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн. у доход держави.
28.01.2010р. Назаренко А.В. було вручено телеграфне повідомлення про час та дату проведення експертної оцінки пошкодженого автомобіля Кіа Ceed, про що свідчить телеграфне повідомлення від 28.01.2010р.
02.02.210р. експертом Макущенко В.М. було складено Протокол огляду пошкоджень транспортного засобу Кіа Ceed.
Згідно звіту № 16 від 02.02.2010р. про оцінку автомобіля Кіа Ceed 2.0 державний номер АР 75 02 ВЕ вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Кіа Ceed в результаті пошкодження складає 8 360, 18 грн.
Страхувальником позивачу був наданий рахунок ПП Пасько В.М. № 129 від 02.02.2010р. в якому зазначені банківські реквізити, відповідно до яких повинно бути перераховано страхове відшкодування.
За заявою Дриги В.О. про настання страхового випадку від 27.01.2010р. позивачем було складено страховий акт № 100 від 05.03.2010р., відповідно до якого прийняте рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 7 574, 92 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 11.03.2010р. № 660 позивач виплатив на користь страхувальника страхове відшкодування у розмірі 7 574, 92 грн.
Назаренко А.В. є працівником ТОВ “Двадцять перший вік”. Автомобіль “ГАЗ” державний номер АР 6298 АК, належить ТОВ “Двадцять перший вік”, що підтверджується довідкою № 8556570 про дорожньо-транспортну пригоду і не заперечується відповідачем.
20.09.2010р. позивач звернувся за захистом своїх інтересів до суду.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України від 01.07.2004р. № 1961- IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:
страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 37.5 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як встановлено, транспортний засіб -автомобіль ГАЗ державний номер АР 6298 АК -є власністю ТОВ “Двадцять перший вік”. Під час ДТП 22.01.2010р. автомобілем відповідача керував його працівник - водій Назаренко В.А., який перебуває в трудових відносинах з відповідачем, що не заперечується відповідачем, та виконував на той час службові обов'язки.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Відповідно до п. 21.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 6 цього ж Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Матеріали справи, зокрема, постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-495/2010 від 10.02.2010р. про адміністративне правопорушення, матеріали ДТП тощо свідчать про підтвердження вини гр. Назаренка В.А. у ДТП, яка сталася 22.01.2010р., та обґрунтованості заявлених позивачем в порядку регресу вимог до ТОВ “Двадцять перший вік”, як володільця джерела підвищеної небезпеки.
Розмір страхового відшкодування, яке має виплатити страховик за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначається згідно з статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”: “У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством…”.
Оскільки автомобіль ГАЗ державний номер АР 6298 АК належить ТОВ “Двадцять перший вік” (відповідачу по справі), яке є особою, відповідальною за завдані збитки, до позивача, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат, що складає 7 594, 92 грн. з урахуванням того, що у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди наявна вина водія відповідача.
У відповідності до приписів ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Виплата позивачем страхового відшкодування за своєю суттю було частковою компенсацією майнової шкоди, спричиненої Назаренко В.А. страхувальнику позивача Дризі В.О.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь Дриги В.О. до ПАТ “СК “Металург” перейшло право зворотної вимоги, яке Дрига В.О. має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Особою, відповідальною за завдані збитки, є ТОВ “Двадцять перший вік” - відповідач у справі.
З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 594, 92 грн. суми страхового відшкодування є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується іншої частини позовних вимог: стягнення 460, 00 грн. послуг проведення експертної оцінки пошкоджень автомобілю Кіа Ceed, послуг надання розгорнутої довідки ДАІ в сумі 83, 00 грн. та 13, 97 грн. послуг замовлення Витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, а всього 556, 97 грн.
Господарський суд вважає, що вказану суму позивачем безпідставно включено до суми виплаченого страхового відшкодування, як додаткові витрати, пов'язані з оплатою послуг експерта та отримання довідок.
Оскільки, згідно до умов договору страхування № 1032А Итз/08, витрати по оплаті послуг експерта та отримання довідок не входять до суми страхового відшкодування та не підлягають сплаті страхувальникові.
Як зазначено у ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Це ж підтверджується і змістом ст. 1191 ЦК України, відповідно до якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, відповідно до п. 6 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 01.04.1994р. № 02-5/215 “Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди”, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання позадоговірної відповідальності.
Позивач вважає, що ним понесені збитки, пов'язані із отриманням розгорнутої довідки ДАІ, сплатою послуги проведення експертної оцінки пошкодження автомобіля Кіа Ceed, сплатою послуги надання витягу з ЄДРПОУ в сумі 556, 97 грн., які позивач і вважає своїми прями збитками.
Об'єктивну сторону правопорушення утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
Так, відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 ст.224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч.1 ст.225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Із змісту цих норм, а також ст.610,611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.
На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника -відсутність вини (ст.614,623 ЦК України).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Приписами ст.33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач не надав належних доказів на підтвердження реальності існування збитків.
У позовній заяві позивач не обґрунтував належними доказами -наявність причинного зв'язку між протиправними діями саме відповідача по справі -ТОВ “Двадцять перший вік” та понесеними позивачем збитками, в якості отримання інформації.
Тому, в даному випадку суд не може зробити висновок про наявність вини відповідача у сплаті позивачем 556, 97 грн. за отриманням розгорнутої довідки ДАІ, сплатою послуги проведення експертної оцінки пошкодження автомобіля Кіа Ceed, сплатою послуги надання витягу з ЄДРПОУ.
Крім того, позивач 29.01.2010р. звернувся до ВДАІ УМВС України в Запорізькій області з запитом №136 для отримання відомостей із зазначенням винного у ДТП, яке сталося 22.01.2010р. в 15-55 на вул. Космічній в м. Запоріжжя за участю автомобіля Кіа Ceed під керуванням Дриги В.О. Зазначену довідку позивачем отримано 25.02.2010р., а платіжне доручення № 59 на суму 83, 00 грн. про сплату цих послуг за рах. № 150 від 13.01.2010р. датоване 14.01.2010р. Отже докази про те, що платіжне доручення № 59 на суму 83, 00 грн. сплачене саме за послуги по наданню розгорнутої довідки ДАІ №8556570 не надано.
Також суд звертає увагу позивача на те, що до звернення до суду йому слід визначатися з правовою природою заявлених до стягнення сум. Заявляючи до стягнення 460, 00 грн. послуг проведення експертної оцінки пошкоджень автомобілю Кіа Ceed, послуг надання розгорнутої довідки ДАІ в сумі 83, 00 грн. та 13, 97 грн. послуг замовлення Витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, а всього 556, 97 грн., позивач також посилається, що вказані суми підлягають сплаті не тільки як збитки, а на підставі ст.44 ГПК України.
Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відтак, сума 460, 00 грн. за послуги проведення експертної оцінки пошкоджень автомобілю Кіа Ceed, послуги надання розгорнутої довідки ДАІ в сумі 83, 00 грн. та 13, 97 грн. послуг за замовлення Витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, а всього 556, 97 грн., не є судовими витратами у розумінні ст.44 ГПК України і не може бути розподілена (стягнута) на підставі Розділу VI цього Кодексу.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 556, 97 грн. слід відмовити.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Двадцять перший вік” (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 6 кв. 6, код ЄДРПОУ 24519899) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Металург” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, р/р 26507891201 в АТ “Мета банк” м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496084) 7 574 (сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 92 коп. основного боргу, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 01 коп. витрат на держмито і 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя В.М.Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 05.11.2010р.