83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.11.10 р. Справа № 44/32пд
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (представник Супрун О.М., довіреність від 12.02.08 року) до ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з'явився), про:
- розірвання договору купівлі-продажу підвального приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, № 1484 від 20.04.10 року;
- стягнення суми неустойки у розмірі 55'088,61 грн.;
Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до громадянина ОСОБА_2 (далі - Громадянин) про розірвання договору купівлі-продажу підвального приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, № 1484 від 20.04.10 року (далі - Договір), а також про стягнення неустойки за порушення умов Договору у розмірі 55'088,61 грн. Позовні вимоги Управління ґрунтуються на неналежному виконанні Громадянином умов Договору у частині обов'язку сплатити за придбане підвальне приміщення площею 218,1 м2 в будинку 9 по проспекту Визволення Донбасу в місті Донецьку (далі - Приміщення) грошові кошти в сумі 306'000 грн. не пізніше 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору.
Представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, відзиву на позовні вимоги не надав. Проте суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненаданий суду відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача. Відповідач висунув 05.11.10 року клопотання щодо відкладення розгляду справи через відрядження Громадянина, наразі суд відхилив означене клопотання через відсутність доказів вибуття Громадянина у відрядження та через те, що відповідач не був позбавлений можливості протягом сорока днів з моменту порушення провадження у справі призначити повіреного для належного представництва інтересів відповідача в суді.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Управління підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки продавця Управління та покупця Громадянина, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором купівлі-продажу майна державної форми власності, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України, приписів розділу V Закону України „Про приватизацію державного майна” та Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Таким чином, в силу статті 655 ЦК України, статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а також розділів 1 та 2 Договору, продавець Управління зобов'язався передати у власність покупця Громадянина комунальне майно Приміщення, а Громадянин зобов'язався прийняти цей майновий об'єкт і сплатити за нього грошову суму 306'000 грн., причому право власності Громадянина на Приміщення виникає після нотаріального посвідчення Договору та повної оплати вартості об'єкта приватизації.
Згідно частини 4 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, Договір має бути посвідчений нотаріусом, тому 20.04.10 року Договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою Н.А. та внесений до реєстру нотаріуса під номером 1484.
Пунктами 2.1-2.2 Договору серед інших обов'язків Громадянина визначено і обов'язок сплати протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору грошової суми 306'000 грн. за Приміщення, з яких 30'556,93 грн. вноситься попередньою оплатою як застава, тобто не пізніше 20.05.10 року грошове зобов'язання у розмірі 275'443,07 грн. мало бути виконане у повному обсязі.
Суду надано докази щодо часткової оплати Громадянином боргу за Приміщення у розмірі 30'556,93 грн., які сплачено у якості застави та зараховано у якості частини розрахунку згідно умов пункту 1.4 Договору.
Нормами частини 1 статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Наразі, пунктом 7.1 Договору передбачено, що невиконання стороною умов цієї угоди може бути підставою для розірвання Договору. Частиною 5 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” передбачено аналогічне правило, згідно якого на вимогу однієї із сторін Договір може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених Договором.
Втім, відповідач не довів суду факту виконання останнім грошового зобов'язання за пунктами 2.1-2.2 Договору ані станом на 20.05.10 року, а ні станом на момент прийняття рішення, причому означене вважається судом не тільки істотним порушенням Договору, але і є прямою підставою для розірвання Договору на підставах, передбачених як умовами правочину, так і частиною 5 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”. Невиконання договірного зобов'язання є порушенням норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо розірвання Договору є цілком обґрунтованими доказової та з правової точки зору.
Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили сплату відповідачем 20% неустойки (штрафу) від вартості об'єкта приватизації (306'000 грн.) у разі розірвання Договору з вини покупця Громадянина у невиконанні грошового зобов'язання, причому оплата вказаного штрафу провадиться протягом 20 календарних днів з моменту прийняття рішення про розірвання Договору. Позивачем заявлено до стягнення неустойку у розмірі 55'088,61 грн. (20% від несплаченої частини боргу 275'443,07 грн.), водночас, суд не вважає зазначений розрахунок правильним, оскільки за умовами пункту 7.1 Договору 20% неустойки розраховується із загальної ціни Приміщення, тобто це 61'200 грн., причому за сплаті Управлінню підлягає різниця між цією сумою та сумою внесених Громадянином коштів 30'556,93 грн., з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню, в сумі 30'643,07 грн., враховуючи що суд задовольняє позовні вимоги в цій частині лише частково.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Громадянином умов Договору щодо своєчасної оплати придбаного об'єкту приватизації, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів купівлі-продажу державного майна.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі означених норм національного матеріального права, керуючись ст.ст.22, 29, 33, 36, 43, 49, 60, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Частково задовольнити позов управління комунальних ресурсів Донецької міської ради до ОСОБА_2 про:
- розірвання договору купівлі-продажу підвального приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, № 1484 від 20.04.10 року;
- стягнення суми неустойки у розмірі 30'643,07 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розірвати договір купівлі-продажу підвального приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, № 1484 від 20.04.10 року, укладений між продавцем управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради та покупцем ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь управління комунальних ресурсів Донецької міської ради суму неустойки 30'643,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму державного мита 306,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету міста Донецька, Ворошиловський район, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 131,29 грн.
Стягнути з управління комунальних ресурсів Донецької міської ради на користь Державного бюджету України суму державного мита 244,45 грн.
Стягнути з управління комунальних ресурсів Донецької міської ради на користь місцевого бюджету міста Донецька, Ворошиловський район, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 104,71 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення оголошено та складено 08 листопада 2010 року.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області