83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.11.10 р. Справа № 44/23
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник до судового засідання не з'явився) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості по суборендній платі з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, пені та неустойки у загальному розмірі 17'948,88 грн.,
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі - Орендодавець) звернувся до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (далі - Орендар) про стягнення заборгованості по суборендній платі 9'145,48 грн., інфляційних 667,64 грн., трьох процентів річних 158,34 грн., пені 1'019,35 грн. та неустойки 7'500,84 грн. на користь позивача за договором суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.09 року (далі - Договір). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати орендну плату за тимчасове користування частиною нежитлового приміщення площею 17,9 м2 в будівлі № 70 кімната 338 по вулиці Фонтанній в місті Маріуполі (далі - Приміщення).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та в порядку статті 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені до 475,58 грн.
Представник Орендаря до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не надав. Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненаданий суду відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Орендодавця у обсязі зменшених вимог підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (суборенди) нерухомого майна, які підпадають під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.
Таким чином, в силу статті 759 ЦК України, а також розділу 1 Договору, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування Приміщення. 01.06.09 року актом прийому-передачі в порядку статті 765 ЦК України позивач передав наймачеві предмет оренди.
Згідно розділу 5 Договору до Договору, розмір щомісячної суборендної плати за Приміщення складає 1'250,14 грн., причому оплата орендної плати провадиться щомісяця, до 5-го числа поточного місяця.
Строк дії Договору визначений пунктом 4.1 - до 31.05.10 року. За умовами розділу 10 Договору, пролонгація Договору можлива лише за умови підписання письмової угоди між сторонами.
Згідно арифметичних розрахунків позивача, розмір нарахувань суборендної плати по Договору з листопада 2009 року до травня 2010 року становить 9'145,48 грн. Розмір заборгованості арифметично перевірено судом, наразі жодних доказів незгоди відповідача з належністю виконання позивачем зобов'язань за Договором, або доказів повної оплати боргу - суду не надавалося.
Таким чином, грошове зобов'язання Орендаря перед Орендодавцем з суборендної плати на суму 9'145,48 грн. на момент прийняття рішення - не виконане, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та трьох процентів річних з простроченої суми моменту виникнення права вимоги до 31.08.10 року становить 667,64 грн. та 158,34 грн. відповідно.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання за умовами пункту 5.9 Договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Суд вважає зміст пункту 5.9 Договору таким, що відповідає закону, оскільки згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ. Позивач, нараховуючи пеню у розмірі 476,58 грн. за період, що не перевищує 182 дні (до 04.05.10 року), позивач дотримався правил приписів частини 6 статті 232 ГК України, яка забороняє нараховувати пеню за період, що перевищує шість місяців з моменту виникнення права вимоги, з огляду на що позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.
Норми статті 785 ЦК України визначають права наймодавця вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати у разі користування Приміщенням після закінчення дії Договору. Оскільки суду не надано доказів повернення Орендодавцеві Приміщення, позовні вимоги щодо стягнення неустойки за три місяці (червень-вересень 2010 року) у розмірі 7'500,84 грн. суд також вважає обґрунтованими.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, які регулюють порядок оплати суборендної плати, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів майнового найму (оренди).
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (у обсязі зменшених вимог) покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.16, 525-526, 636, 759-786 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу по суборендній платі з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, пені та неустойки у загальному розмірі 17'948,88 грн.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 суму боргу по суборендній платі 9'145,48 грн., інфляційні 667,64 грн., три проценти річних 158,34 грн., пеню 476,58 грн. та неустойку 7'500,84 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 179,94 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення оголошено та складено 08 листопада 2010 року.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області